Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

Лучшие книги для детей: Леонид Сапожников «Митя Метёлкин в стране Синих роз»

«Новости литературы» продолжают помогать взрослым находить всё новые ответы на непростой вопрос «Что читать деетям?» — в серии публикаций «Лучшие книги для детей».

«Митя Метёлкин в стране Синих роз» — пожалуй, как раз так книга, которая написана «для детей» — скорее всего, взрослым она будет не очень интересна. Однако для своей целевой аудитории она очень хороша: грамотный язык, выразительные персонажи, живой сюжет и много-много фантазии придают истории колорит и дарят любовь читателей.

Маленький Митя пробрался в комнату старшего брата, и нашел там чудесного робота, который умеет почти все, вот только воображением обделен. Митя не очень-то силен в объяснениях, так что попытался нарисовать то, что не получилось рассказать словами: так на свет появился жвачковоз, который плывет в Удивляндию. А потом все нарисованное оказалось взаправду, и в результате Митя и робот познакомились со множеством друзей, и даже поучаствовали в защите страны Синих роз от лентяйских пиратов.

Детская фантазия помогала автору написать эту книгу: Леонид Сапожников рассказывал, как первыми слушателями этой ненаписанной тогда еще истории была группа детского сада. Если интерес маленьких слушателей начинал угасать, писатель изменял сюжет; а потом воспитатели раздавали детям бумагу и карандаши, и те рисовали картинки по услышанному. Потом автор собирал эти рисунки, и уже на их основании дома записывал очередную главу своей повести.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери