Re: цензії
- 08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськСвітлойменність
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Самоваро-паровозо-ветролёт
Очень сложно делать выводы о том, как дети воспринимают поэзию.
С прозой всё намного проще. Хотя мы с детьми читаем и поем стихи почти ежедневно, я не рискую обсуждать их сразу после чтения. Возможно, я не права. Но очень уж пугает меня риск «скатиться в прозу» и убить всю прелесть стихотворения. Поэтому судить о том, какие стихи нравятся моим детям, я могу только по косвенным признакам.
Первый такой признак – запоминаемость. «Мама, подожди, подожди, еще раз прочти!» – просит Платон, я читаю еще и еще, обрываю концовки фраз, он подхватывает, и вскоре уже сам читает стихотворение наизусть. Особенно радуется он тогда, когда мы читаем вместе – я по книжке, а он по памяти.
Самоваро-паровозо-ветролёт,
Он летит, свистит, пыхтит и чай даёт,
Он летит себе по небу и свистит,
И чаёк для Дуси с Васей кипятит,
Самоваро-паровозо-ветролёт! <…>
Много краников имеет и колёс
Самоваро-ветролёто- паровоз,
Паровозо-ветролёто-самовар.
Машет крыльями, пускает тёплый пар,
Греет публику, танцует и поёт
Самоваро-паровозо-ветролёт!
Читая, я заменила «Дусю с Васей» на «Тошу с Лёней». Тоша тут же расправил руки-крылья-краники и полетел по комнате, изображая, как он всем наливает чай.
Второй признак – рисунки. Сложно сосчитать, сколько раз Тоша нарисовал самоваро-паровозо-ветролет – на листах больших и маленьких, карандашами и красками. Даже пытался вылепить его из пластилина. На первых рисунках Платон максимально точно копировал иллюстрацию Евгения Антоненкова: подсчитывал количество вагонов и колес, повторял изгибы труб и краников. Но постепенно он стал все дальше уходить от «оригинала». Рисует и декламирует на всю квартиру: «Он летит себе по небу и свистит…» И на всех его рисунках обязательно присутствуют краны самых разных размеров.

Включение стихотворного сюжета или персонажа в игру – третий признак, по которому я могу сделать вывод о том, что текст произвел на ребенка сильное впечатление. Из магнитного конструктора Платон построил вертолет, приделал к нему колеса («ну это же паровозо-ветролет!») и краны. Эта конструкция катается по всей квартире, а водитель Тоша предлагает всем отведать земляничного, клюквенного и брусничного чая, да поскорее, а то он вот-вот улетит.
Ну а четвертый признак – словотворчество. По примеру Юнны Мориц, Платон составляет два или три сложных слова, чтобы назвать тот или иной предмет. Два осенних листика получают имена Клёно-Кружи и Клёно-Лети, плавающий автомобиль – Водо-Машина, а ящик для хранения всего игрушечного транспорта – Порто-Гараж. Конечно, такие словесные конструкции Платон сочинял и до знакомства со стихами Юнны Мориц, но теперь они стали у него гораздо более сложными и изощренными.
Анна Рапопорт
Коментарі
Останні події
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
