Re: цензії
- 23.01.2026|Віктор Палинський…І знову казка
- 23.01.2026|Ніна БернадськаХудожніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Книжные хвори
Осенью болеют многие, причем не только реальные люди, но и литературные герои.
Наше сегодняшнее чтение ‒ «Мышь Гликерия. Цветные и полосатые дни» Дины Сабитовой. Глава, с которой мы начинаем, открывается констатацией: «Мышь Гликерия совсем не любила болеть». А как к этому делу относятся мои слушатели? В библиотеке, как всегда, разновозрастная компания. Те, кто постарше, воспринимают «больничные» как возможность отдохнуть от школы, дорваться до чего-то, недоступного в обычной жизни («Схожу в магазин, куплю кока-колу!»). Дошколята слушают это в ужасе: «Во время болезни нельзя гулять! Не люблю болеть!» Старшие соглашаются: «Плохо себя чувствуешь... И друзьям нельзя в гости, чтоб не заразиться. Скучно…» Самое время вернуться к героине истории.
Хотя во время болезни ее и навещают друзья и знакомые, все равно рано или поздно «закрывается за ними дверь, и Гликерия снова одна. Неинтересно болеть». Дети сочувственно кивают.
Но дальше тема болезней в тексте разворачивается в неожиданную сторону. Кажется, никому из ребят до этого не приходило в голову любоваться лекарствами, хотя пузырящиеся белые таблетины тоже не оставляют их равнодушными (одобрительный ропот: да-да, знаем такие!). Но ложечки к сиропам в исполнении иллюстратора книги явно всех привлекают и завораживают. Пока я показываю разворот, девчонки начинают шушукаться, какая из нарисованных ложечек милее («Я бы такую хотела, крайнюю: желтенькую с узорами!»). У меня тоже припасены цветные ложечки – мерные, кулинарные (но в данном случае это не важно). Дети непроизвольно к ним тянутся, но я не даю: для героини это была бы ценная коллекция, а для меня – необходимый реквизит. В общем, историю слушают с уважительным интересом, но немного настороженно: ну аптека, ну ложечки – дальше-то что?

А дальше вот что: после похода в черничник (дети знают это слово: «Это где черники много») у Гликерии случается «ужасно серьезная болезнь» – посинявка: «И пятки синие, и ладошки синие, и язык – Гликерия специально к зеркалу сбегала проверить – тоже синий-пресиний. И кончик хвоста, который всю жизнь был розовый, – тоже какой-то стал синеватый». Комичность ситуации нарастает; слушатели сначала робко, а потом все громче начинают хихикать. Кто-то из старших не выдерживает наивности доверчивых аптекарей, которые «как Гликерину посинявку увидели, так и обомлели», и говорит, обращаясь то ли к ним, то ли к соседям: «Это же у нее просто от черники!» И все равно ребята радуются привалившему Гликерии «болезненному» счастью в виде целого ящика цветных ложечек (увидев «стр-р-рашную посинявку», аптекари от неожиданности уронили коробку с сиропами, и все пузырьки разбились).
Но потом дети хмурятся: они обратили внимание на иллюстрации и просят показать еще раз. Всматриваются, спрашивают: «А почему коробку несет заяц? А это кто, в аптеке, – собака?» Тщательно прорисованный мир героев книги, антропоморфных животных разных видов, притягивает взгляд и завораживает. Неслучайно на обложке указано два имени: «Написала Дина Сабитова, нарисовала Алика Калайда» – даже не зная этого, читатели оценили роль художника-соавтора.

В завершение занятия мы мастерим оригами-мышек, которые смешно раскрывают рты, как и говорящая Гликерия. То у одной, то у другой бумажной мышки возникают синие пятнышки – та самая посинявка, о которой мы только что читали.
Болеть-то, может, и неинтересно. Но читать об этом все-таки очень увлекательно!
Мария Климова
Коментарі
Останні події
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
- 20.01.2026|10:18У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
