Що почитати спекотного українського літа 2014 року? Беззаперечно, актуальними будуть твори, що наштовхують на гранично екзистенційні рефлексії. Саме з урахуванням цього — рекомендація п’яти книжок, які нещодавно з’явилися в українських видавництвах.

•  «Український палімпсест. Оксана Забужко — у розмові з Ізою Хруслінською» (видавництво «Комора»)

Знана польська публіцистка Іза Хруслінська провела тиждень у розмовах із Оксаною Забужко. Результатом стала книжка-інтерв’ю, вона спершу вийшла друком у Польщі, а ось тепер в українському перекладі видана й у нас. Хруслінська розпитує Забужко про її рід, дитинство і юність, про улюблені книжки й літературних попередників та попередниць, зрештою, про українську культуру, українську історію, суспільство. Особисті подробиці з життя письменниці, цікаві нюанси її творчого становлення (наприклад, такий забавний момент, як «комплекс надміру літературної мови» в молодої поетки, вихованої поза колоритною діалектною стихією) будуть, напевно, цікаві прихильникам Оксани Забужко. А от на її роздуми про історію, сучасну політичну, суспільну й культурну ситуацію в Україні та світі варто звернути увагу кожному. Чимало в книжці й порад для читання, орієнтованих на заповнення прогалин у наших знаннях про українську літературу.

•  Василь Герасим’юк. «Кров і легіт» (видавництво «Букрек»)

Один із живих класиків сучасної української поезії Василь Герасим’юк представив до уваги читачів книжку вибраних віршів (є в ній, щоправда, й зовсім нові тексти). Вона стала чи не найочікуванішою презентацією весняного київського «Книжкового Арсеналу». Твори в цьому виданні — всі підкреслено метафізичні. Герасим’юк часто звертається до історичної тематики, питань віри, моралі, пам’яті, але щасливо оминає повчання та нав’язливість. «Кров і легіт» можна також назвати мозаїчним чергуванням віршів епічних, масштабних, розлогих, із поетичними мініатюрами. Загалом серйозному поетові притаманна і стримана, проте дотепна іронія. Важливу роль у Василя Герасим’юка відіграє географічно-культурний контекст і його дві домінанти: Київ і Карпати. Причому карпатські мотиви супроводжуються цікавими «краєзнавчими» замальовками та яскравою діалектною мовою.

•  Тетяна Стрижевська. «Ad libitum» (видавництво «Смолоскип»)

Це теж дуже «географічна» книжка — серед її головних персонажів є місто Київ. А взагалі, «Ad libitum» — це любовний роман молодої авторки Тетяни Стрижевської, лауреатки літературної премії видавництва «Смолоскип». Зустрічі головної героїні з незвичним чоловіком відбуваються на тлі не лише дбайливо виписаних київських реалій і краєвидів, але й історії Києва, його знаменитих пам’яток і малопомітних, але гарних і затишних закутків. Все це в поєднанні, звичайно, робить «Ad libitum» виразно сентиментальною книжкою, і якщо ви полюбляєте цей емоційний клімат, нею варто поповнити вашу персональну бібліотеку. А «київський текст» української літератури поповнився черговим знаковим твором.

•  Пауль Целан. «Від порога до порога» (видавництво «Книги-ХХІ»)

Пауль Целан належав до найбільших естетів у німецькомовній поезії ХХ століття. Нині чернівецький перекладач Петро Рихло послідовно перекладає всі книжки Целана, а чернівецьке видавництво «Букрек» їх видає. І в цьому є особлива логіка: після довгих років забуття в першу чергу саме до Чернівців повертається творчість усесвітньо знаменитого уродженця цього мультикультурного міста. Поезія Целана дуже метафорична, в ній чимало сюрреалістичних мотивів, складних асоціативних ходів, неочікуваних і незбагненних, проте надзвичайно вишуканих смислових поворотів. Це читання зовсім не назвеш розважальним, але тим краще: Пауль Целан не дозволить заіржавіти вашій уяві, не дасть сприймати навколишню реальність буденно і стереотипно.

•  Ярослав Лесів. «Сніг без ґрат» (видавництво «Смолоскип»)

Ярослав Лесів (1943 — 1991) був активним і принциповим «антирадянщиком», брав участь у багатьох організаціях та ініціативах, що їхньою головною діяльністю була боротьба за незалежність, за права людини, за відновлення Української греко-католицької церкви (навіть став священиком), чимало часу провів в ув’язненні. Цього року «Смолоскип» видав грубий том спадщини Ярослава Лесіва. До книжки «Сніг без ґрат» увійшли його вірші, листи, статті, виступи, інтерв’ю та інші матеріали. Чи варто говорити, наскільки актуальними сьогодні є роздуми, публіцистичне і художнє самоосмислення людини, яка десятки років невтомно боролася за Україну і за людські права, пригнічені диктатурою?

Олег КОЦАРЕВ