Народився 3 січня 1945 року в с. Лужки Долинского району Івано-Франківської області.

У 1965 році став членом підпільного Українського Національного Фронту, за що був засуджений до 6 років ув´язненя. За членство в Українській Гельсінській Спільці в 1979 році був засудженний ще на 2 роки. Провів у Галузі голодівку, тривалістю 192 дні. Напівживого його привезли до суду і додали ще 5 років в´язниці. 27 грудня 1988 року був висвяченний на священика УГКЦ. Один з ініціаторів відродження Української Греко-Католицької Церкви.

Виступив від імені УГКЦ на 50-тисячному мітинзі, що відбувся 21.05.89 в Москві в Лужниках у зв’язку з відкриттям I з’їзду народних депутатів СРСР.

02 серпня 1989 з групою віруючих знову приїжджав до Москви, щоб продовжити естафетну голодівку з вимогою легалізувати УГКЦ. 03 серпня 1989 разом з С.Хмарою та Н.Симоновою був прийнятий Б.Єльциним.

28 серпня 1989 Ярослав Лесів був заарештований удома в Болехові, але віруючі заявили протест, тому наступного дня він був звільнений.

Провів десятки недозволених молебнів, зокрема, брав участь у перепохованні в Києві 19 листопада 1989 В.Стуса, О.Тихого, Ю.Литвина.
Загинув в автокатастрофі у ніч з 9 на 10 жовтня 1991 року за нез´ясованих обставин. 

Бібліографія:

Я. В. Лесів, «Мить» - поетична збірка, Нью-Йорк, 1982.

Ярослав Лесів «ТТ (тюремна тиша)» - поєзії, м. Івано-Франківск, 1992 / Передмова Опанаса Заливахи «З вірою і любов´ю». 

Контактні дані

Адреса: 

Телефон: 

Email: 

веб-сайт: