
Re: цензії
- 21.07.2025|Віктор ВербичПарадоксальна незбагненна сутність жіночого світу
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Навіть дружина плюнула тужитися мене читати"
— Тиждень тому подзвонили зІрану, там має вийти мій роман "Око прірви",— розповідає письменник Валерій Шевчук, 75 років.
— Перська — 22-га мова, на яку мене переклали. Але не сказав би, що дуже знаний за кордоном. Хоча там надрукували 152 мої книги.
У столичному Музеї літератури письменник представив новий роман "Фрагменти із сувою мойр". Мойри — богині долі у грецькій міфології.
— В Україні теж не шукаю слави й погонів на плечі, — продовжує Валерій Олександрович. — Українців вічно топтали, гнали, заперечували. Історія нашого народу — це безкінечна смуга падінь і воскресінь. Коли ходив Майданом, вдивлявся в обличчя людей — бачив, що ми воскресаємо знову. Подумав, що невелику лепту в це я все-таки вніс.
У СРСР 10 років забороняли друкувати твори Шевчука.
— Мій девіз: буду таким, як захочу, або ніким. Думаєте, я переживав через той чорний список? Ні. Майже щодня ходив до архіву. Поставив для себе скромне завдання — перечитати всі українські стародруки ХVI–XVIII століть, де є віршовані тексти. Коли ввечері виходив з архіву, довколишній світ для мене туманів в очах. Навіть на дівчат не дивився, а це вже регрес для чоловіка. Але був щасливий, бо відкривав велику незвичайну загублену культуру. Підготував антологію на 700 сторінок "100 українських поетів". Щось сталося з мізками церберів, які мене контролювали, і це унікальне видання побачило світ ще до горбачовської перебудови. Маю афоризм: "Не примушуй музу ставати тобі служницею. Вона богиня і такому дуже гнівається".
18-й роман Шевчука "Фрагменти із сувою мойр" має три томи. Книжка вийшла в київському видавництві "Либідь".
— Початок веду з XVII століття, ідеться про любасні подвиги князя Лика, — веде далі Шевчук. — Такий справді існував. Про нього в "Київському літописі" сказано, що загинув од чарівниці. Рідко пишу про знаменитих людей. Описую "брата безназваного". Дія відбувається в Боярці під Києвом. Жив там студентом. Мої герої завжди мають реальних прототипів. Живих не розкриваю. Тому й не даю своїх книжок близьким та родичам. З часом навіть дружина плюнула, щоб тужитися читати мене, — сміється письменник.
Оформила "Фрагменти з сувою мойр" київська художниця Наталія Михайличенко, 45 років. Працює над 15‑ю книгою Шевчука.
— Перший том роману називається "Кросворд". Його можна читати і як любовний роман, і як детектив, — каже Наталія Михайличенко. — Герой — літній учений, книжник і самітник. Він згадує свою юнацьку історію кохання, намагаючись водночас розкрити таємницю стосунків власного батька й матері коханої. Виявляється, у них теж колись був роман. У творі йдеться про прокляття, накладене на рід головного героя. Всі його чоловіки спокутують провину через скривджену дівчину. Вона звернулася до ворожки, аби та отруїла князя Лика.
Шевчук — людина з іншої епохи. Досі пише від руки, а потім передруковує на машинці. Лише недавно почав дивитися телевізор. За Януковича навіть не підходив до нього. Тепер слідкує за всіма новинами, переживає. Валерій Олександрович каже, що основні критерії справжньої літератури — цікавий сюжет, володіння мовою, знання матеріальної культури, аби занурити читача в епоху, і надідея. Любить повторювати, що "технічно тупий". Але комп´ютерник у нього не дізнається новини з газет, як у Ліни Костенко.
Наступного року у видавництві "Либідь" має вийти збірка віршів Валерія Шевчука, що писав з 16 років. Це буде перша поетична книжка письменника.
Іван Столярчук
Коментарі
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року