Re: цензії
- 28.04.2026|Аркадій Гендлер, УжгородДля поціновувачів полікультурного минулого України
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Вірші на підтримку України, «хороші новини» і Макаревич
Як проходить десятий міжнародний поетичний фестиваль «Київські лаври»-2015.
Вірші про весну, любов і іноді – про війну читають на десятому міжнародному фестивалі поезії «Київські лаври», що нині триває у Києві. Цього року участь у ньому беруть понад сто поетів з України, Росії, Ізраїлю, Грузії, Польщі та США, а особливим гостем став російський співак Андрій Макаревич.
«МоскваНАША» – так називається акція російських поетів, одна серед кількох на підтримку України. Утім, поети скрушно визнають: назва не відповідає дійсності. Багато з них – завсідники «Київських лаврів», і з минулого року мають проблеми із в’їздом в Україну. Поет Володимир Жбанков пригадує, як перед Форумом видавців довелося читати вірші працівницям СБУ. Одна з них в результаті навіть прийшла на його виступ.
Через війну і окупацію людині з Росії приїздити буває складно... Адже важко повірити, що у нинішніх обставинах у Росії можна зберегти у собі якусь людяністьВолодимир Жбанков
«Головне – їздити і не втрачати зв’язків. Через війну і окупацію людині з Росії приїздити буває складно. Перші десять хвилин потрібно витратити на пояснення, що ти – не людожер і не божевільний. Але потім маєш величезний кредит довіри. Люди радіють, адже важко повірити, що у нинішніх обставинах у Росії можна зберегти у собі якусь людяність», – каже він.
Утім, Жбанков переконаний: людей, які думають, що в Україні «з’явився новітній Рейх», насправді мало. Набагато більше тих, хто незгодний, але мовчить – людям важко усвідомлювати, що це у їхній країні фактично утвердився фашистський режим, зауважує поет.
На фестивалі Володимир Жбанков, окрім власних віршів, читав свої переклади української поетки Ірини Шувалової. Російська письменниця та критик Марія Галіна, у свою чергу, перекладає Катерину Бабкіну та Маріанну Кіановську. Каже, що у ситуації війни поет мав би тимчасово відмовитись від власного голосу, щоб транслювати голоси інших.
Марія Галіна розповідає, що від початку конфлікту не розірвала стосунків майже ні з ким, адже у колі її знайомих солідарні з Україною. Утім, думає, що навіть статистика, яка свідчить про неабияку підтримку Путіна, також надумана. «Ми прекрасно пам’ятаємо, що радянську владу підтримувало ледь не сто відсотків. Тому це теж фокус пропаганди», – вважає письменниця.
«Не можемо дозволити собі розкіш не дивитись новини»
Одна із українських акцій на фестивалі – «Хороші новини», які організувала поетка Любов Якимчук. Вона походить з Первомайська, що на Луганщині, і багато пише про конфлікт на Сході. Однак своїх віршів цього раз не читала, натомість попросила інших поетів продекламувати «хороші новини» – декілька світлих текстів і один сумний. Вони б мали скласти «конкуренцію з життям», розповідає Любов Якимчук.
Зараз порушений баланс хороших і поганих новин. «Хорошими новинами» ми називаємо зараз випадки, коли ніхто не загинув за добу, а є лише кілька поранених. Поняття «хороший» регресуєЛюбов Якимчук
«У нашому житті зараз порушений баланс хороших і поганих новин. «Хорошими новинами» ми називаємо зараз випадки, коли ніхто не загинув за добу, а є лише кілька поранених. Поняття «хороший» регресує, воно стирається, мова нас підводить, мова певним чином розкладається – як країна, території або тіла», – пояснює вона.
Разом з тим, зараз українці не можуть дозволити собі розкіш не дивитись новин, каже поетка. Маємо контролювати і впливати на те, що відбувається, щоб не повторити помилку 2005 року, коли усі стали показово аполітичними.
«Якби людство випило разом, щось би обов’язково відбулося»
Напряму говорити про війну відмовився і Андрій Макаревич, який приїхав на «Київські лаври» за власною ініціативою і влаштував закритий виступ для поетів. Із публікою він зустрівся наступного дня – разом з казахським поетом Бахитом Кенжеєвим – і розповідав здебільшого про радянський портвейн, рок-музику і минуле. Згадуючи про пресинг з боку комуністичної влади, зауважує: раніше люди заступалися за когось гуртом, а тепер майже завжди мовчать. А на запитання про те, як абстрагуватись від сучасності, віджартовується.
«У мене була ідея, яку я так і не втілив. Коли люди виголошують тост – це цілий ритуал. Треба обов’язково думати про те, що говориш. Це працює: інші люди думають про те саме. І я подумав: як було б чудово знайти якогось алкогольного спонсора і влаштувати всесвітню акцію: якби більша частина населення планети встала і подумала про хороше – адже це дуже вузьке коло понять, – якби людство випило разом, щось би обов’язково відбулося», – каже Макаревич.
Фестиваль «Київські лаври» триває до 19 травня.
Євгенія Олійник
Коментарі
Останні події
- 28.04.2026|10:53«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
- 28.04.2026|10:461-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
- 28.04.2026|10:43У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
