Re: цензії
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Лужица» может случиться с кем угодно!
Аксель Шеффлер, художник и иллюстратор знаменитой книги «Груффало», придумал серию книжек-картинок про Чика и Брики.
Чик – зайчик-ребенок. Брики – мышка-ребенок. И хотя точно определить их «детский» возраст невозможно, мы сразу понимаем, что Чик и Брики – маленькие. И сюжеты их жизни – это сюжеты из жизни маленьких детей. Но при этом зайчик и мышка довольно самостоятельные. По крайней мере, истории о них не обременены лишними персонажами. Психологическая точность историй связана именно с описанием типичных ситуаций, в которых оказываются малыши. Каждой ситуации посвящена отдельная книжка.
Одна из книжек серии называется «Лужица».
В центре истории – «инцидент», связанный с горшком. Маленький Чик приходит в гости к Брики. Они увлеченно играют, угощаются разными лакомствами, снова играют. И вдруг… на полу появляется лужица. Ее происхождение безошибочно угадывается ребенком трех лет. И виновник происшествия тоже сразу угадывается: лужица «разлилась» рядом с Чиком. И штанишки у него вдруг потемнели. Человек трехлетнего возраста (а иногда и моложе) уже не только понимает, что для «этих дел» существует горшок. (Умение пользоваться горшком – одно из его первых культурных достижений.) Он понимает, что появление лужицы – нарушение неких правил. И подобное происшествие в трехлетнем возрасте уже вызывает неприятное чувство стыда. (Не говоря уж о том, какое чувство может испытывать ребенок более старшего возраста.)
Вся эта довольно сложная гамма переживаний и представлена в книжке. Причем сам драматический момент композиционно сдвинут к концу: сначала Аксель Шеффлер долго и подробно описывает разные увлекательные занятия, которые предшествовали инциденту. Наше внимание, наше восприятие подчиняется размеренному, успокаивающему ритму рисованного повествования: картинки отличаются симметрией, равномерным распределением разных мелких предметов по площади листа. Создается ощущение устойчивости и благополучия. Оно усыпляет и бдительность «зрителя», и, видимо, бдительность персонажей. Но очень важно, что эта устойчивость и симметричность не нарушается с появлением лужицы. Только испуганные мордочки персонажей сообщают нам о том, что произошло нечто из ряда вон выходящее. Эти мордочки – Чика, допустившего «оплошность», и Брики, в гостях у которой это произошло, тоже симметричны. Но уже на следующем развороте симметрия нарушается, потому что Брики, вытирающая лужицу, в буквальном смысле закрывает глаза на происходящее. Чик еще переживает, а Брики уже и не хочет лужицу видеть: «Это может случиться с кем угодно!» И жизнь течет себе дальше. Она даже более насыщенная и продуктивная, чем раньше, – словно опыт переживания и его преодоления сделал героев богаче и даже чуть-чуть взрослее: Чик и Брики вместе рисуют.
А в конце истории Чик сам вспоминает, что ему надо сходить в туалет (на горшок). Творчество – творчеством, игры ‒ играми, а о «базовых» нуждах тоже нельзя забывать.
Марина Аромштам


Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
