Re: цензії
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Лужица» может случиться с кем угодно!
Аксель Шеффлер, художник и иллюстратор знаменитой книги «Груффало», придумал серию книжек-картинок про Чика и Брики.
Чик – зайчик-ребенок. Брики – мышка-ребенок. И хотя точно определить их «детский» возраст невозможно, мы сразу понимаем, что Чик и Брики – маленькие. И сюжеты их жизни – это сюжеты из жизни маленьких детей. Но при этом зайчик и мышка довольно самостоятельные. По крайней мере, истории о них не обременены лишними персонажами. Психологическая точность историй связана именно с описанием типичных ситуаций, в которых оказываются малыши. Каждой ситуации посвящена отдельная книжка.
Одна из книжек серии называется «Лужица».
В центре истории – «инцидент», связанный с горшком. Маленький Чик приходит в гости к Брики. Они увлеченно играют, угощаются разными лакомствами, снова играют. И вдруг… на полу появляется лужица. Ее происхождение безошибочно угадывается ребенком трех лет. И виновник происшествия тоже сразу угадывается: лужица «разлилась» рядом с Чиком. И штанишки у него вдруг потемнели. Человек трехлетнего возраста (а иногда и моложе) уже не только понимает, что для «этих дел» существует горшок. (Умение пользоваться горшком – одно из его первых культурных достижений.) Он понимает, что появление лужицы – нарушение неких правил. И подобное происшествие в трехлетнем возрасте уже вызывает неприятное чувство стыда. (Не говоря уж о том, какое чувство может испытывать ребенок более старшего возраста.)
Вся эта довольно сложная гамма переживаний и представлена в книжке. Причем сам драматический момент композиционно сдвинут к концу: сначала Аксель Шеффлер долго и подробно описывает разные увлекательные занятия, которые предшествовали инциденту. Наше внимание, наше восприятие подчиняется размеренному, успокаивающему ритму рисованного повествования: картинки отличаются симметрией, равномерным распределением разных мелких предметов по площади листа. Создается ощущение устойчивости и благополучия. Оно усыпляет и бдительность «зрителя», и, видимо, бдительность персонажей. Но очень важно, что эта устойчивость и симметричность не нарушается с появлением лужицы. Только испуганные мордочки персонажей сообщают нам о том, что произошло нечто из ряда вон выходящее. Эти мордочки – Чика, допустившего «оплошность», и Брики, в гостях у которой это произошло, тоже симметричны. Но уже на следующем развороте симметрия нарушается, потому что Брики, вытирающая лужицу, в буквальном смысле закрывает глаза на происходящее. Чик еще переживает, а Брики уже и не хочет лужицу видеть: «Это может случиться с кем угодно!» И жизнь течет себе дальше. Она даже более насыщенная и продуктивная, чем раньше, – словно опыт переживания и его преодоления сделал героев богаче и даже чуть-чуть взрослее: Чик и Брики вместе рисуют.
А в конце истории Чик сам вспоминает, что ему надо сходить в туалет (на горшок). Творчество – творчеством, игры ‒ играми, а о «базовых» нуждах тоже нельзя забывать.
Марина Аромштам


Коментарі
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
