Re: цензії
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
- 23.05.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівБог любові – тут, на землі
- 10.05.2026|Ігор ПавлюкТиша, що звучить: книга життя Віктора Палинського
- 08.05.2026|Ігор ПавлюкТрава на мінному полі під крилом Жайворона
- 05.05.2026|Ігор ЧорнийСтороннім вхід заборонено
- 05.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛудження ліри
- 03.05.2026|Віктор ВербичПопри простір безперервної війни та пітьму безчасся
- 29.04.2026|БуквоїдПісля смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
У щирому золоті блиску нема
Іван Корсак. Тиха правда Модеста Левицького. – К.: Ярославів Вал, 2009. – 166 с.
У щирому золоті блиску нема. Цей вислів Толкієна міг би стати прихованим епіграфом як до самої «Тихої правди Модеста Левицького», так і до розповіді про постать її автора – Івана Корсака. У наш час, коли письменником вважається чи не кожен, кому не ліньки записати власні рефлексії, зустріч зі справжньою літературою викликає як мінімум здивування. Проте навіть якщо ви вже давно адаптувалися до літературного фаст-фуду, у випадку «Тихої правди…» не слід боятися «розладу травленя»: книгу написано легкою, майже прозорою мовою. І можна навіть не помітити, що тут ідеться про речі глобальні та трагічні – втім, їх у книзі стільки, скільки може витримати за своє життя одна людина, нехай і видатна.
«Тиха правда Модеста Левицького» – про час, коли не було готових відповідей на складні питання, і тому кожен шукав їх сам. Тридцяті роки двадцятого століття. Українці на території Польщі – не зовсім теперішньої, по-європейськи толерантної і по-сусідськи налаштованої, а в усій красі тодішньої історичної ситуації. Українство придушують і винищують. Міжнаціональну ворожнечу розпалювати не треба – й так не згасає. Проте знаходяться люди, схожі на письменника, педагога та лікаря Модеста Левицького. Йому вистачало мудрості пояснювати учням, що їхній учитель-поляк – окремо поляк, а окремо – наволоч. Ці дві категорії цілком паралельні, і закономірності тут немає. Ба більше: у проблемній Польщі знаходять спільну мову такі непримиренні етноси, як росіяни, українці й власне поляки – бо, виявляється, Пушкін не заперечує величі Шевченка, а Шевченко – величі Міцкевича… Тому не бійтеся давати цю книжку своїм іноземним друзям. Хоча, звичайно, проблематика книжки не зводиться до міжетнічних стосунків – життя Модеста Левицького було досить складним, тому кожна людина, якій не ліньки думати, може знайти тут відповідь на свої екзистенційні або морально-етичні питання.
Тло епохи Іван Корсак виписав дуже рельєфно. І справа не лише в тому, що автор чітко уявляє собі події, які описує, – він розуміє своїх героїв, а тому й читач їх розуміє. Адже оповідь ведеться хоч і не від першої особи, але нібито зсередини, через сприйняття головного героя. Та ще й у кількох часах відразу – але така нелінійність фабули теж сприймається цілком органічно: людина не може жити лише в теперішньому, вона значною мірою складається з уже прожитого і щомиті творить своє майбутнє… Хоча, звісно, лише справжній майстер здатен змалювати всю картину так, аби вона не розпадалася на окремі фрагменти. Проте під час читання ви переконаєтесь в істинності ще одного хрестоматійного твердження: найкраща техніка – це відсутність техніки. Начебто практично всі слова знайомі – а за рахунок чого досягається такий ефект присутності й відчуття світла всередині, незрозуміло…
Літературознавці залюбки відзначать раритетність самого жанру: художньо-документальні твори у нашій сучасній літературі можна порахувати на пальцях, і майже всі вони матимуть одного автора. Також літературознавці поцінують щільність історичного тла – Іван Корсак знає набагато більше, ніж пише.
Атанайя Та
Коментарі
Останні події
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
- 21.05.2026|13:01Ігор Павлюк видав у США книгу-сповідь про війну та людську душу
- 19.05.2026|17:27Оголошено програму XIV «Книжкового Арсеналу»: понад 240 подій та 150 учасників
- 19.05.2026|17:21Гарячий хіт BookTok українською: видавництво READBERRY анонсувало вихід спортроманів Беки Мак
