Re: цензії
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
- 06.08.2026|Віктор ПалинськийІноземець
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
- 02.08.2026|Ігор ЧорнийІнтриги, шпаги і любов
- 31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяЗакохатися в життя — означає повернутися до себе
- 29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськБез миті немає вічности
- 26.07.2026|Ігор ЗіньчукУ полоні Чугайстра
- 22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
- 21.07.2026|Валентина Семеняк, письменницяБути Небом ― це любити всіх
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
«Підскарбій» Бу-Ба-Бу Сашко Ірванець: «Свій перший вірш я написав на п´яну голову»
Якось побувала на зустрічі «бубабістів» Юрія Андруховича (Патріарха), Олександра Ірванця (Підскарбія) та Віктора Неборака (Прокуратора) із волинськими студентами. І ось які запитання-відповіді почула...
Що спричинило письменницьке тріо створити такий стиль, як бубабізм?
ПРОКУРАТОР: Як на мене, того часу (1885 року) «шістдесятники» застосовували забагато патетики, тому бракувало чогось рокенрольного... До речі, саме Сашкові Ірванцю вдається чудово «бавитися» із цими «шістдесятницькими» кліше, він уміє освіжити їхнє звучання.
Відомо, що протягом дванадцяти років ваша група вручала премію «Бу-Ба-Бу» (пляшку найдорожчого алкоголю, яку можна було придбати саме того дня) імені пана Базя, персонажа, що живе у віршах кожного з вас. А чому саме спиртне?
ПРОКУРАТОР: Тому що цей задум виник 1888-го, себто року, коли Горбачов почав боротися з алкоголізмом. Це був наш виклик тогочасній політиці.
Пригадуєте найдорожчу пляшку, ой, перепрошую, премію?
ПРОКУРАТОР: Так. Нею нагороджували поета Мідянку з Закарпаття. Це була пляшка, що її купили в київському гастрономові навпроти Головпошти майже за сорок доларів (коли середня заробітна плата в країні становила уього вісім доларів...).
Хто ж такий цей пан Базьо?
ПАТРІАРХ: Для мене це хтонічне створіння, яке у підземеллях має велетенську картотеку, що містить масу інформації про кожного з нас. Відтак влаштовує знайомства, побачення, створює шлюбні пари...
ПІДСКАРБІЙ: Це «добрий маяк у безшлюбному морі... Це ж він поєднав Челентано і Клаудію Морі...»
А як же «Бог парує»?..
ПАТРІАРХ: Десь я вичув, що Бог це комп´ютер з необмеженою пам´яттю і наділений великою любов´ю...
У своїх творах ви часто споминаєте про джаз. Ви його любите?
ПАТРІАРХ: Відповім цитатою зі старого совєтського анектода про грузинів: «Гіві, ти памідори любіш? Кушать да, а так нєт...» Із джазом – щось схоже.
Часто Олександр Ірванець, позуючи для журналістських світлин, показує середнього пальця...
ПІДСКАРБІЙ: Це я показую, на якому пальці ношу обручку.
Продовжте фразу: коли мені було тридцять років...
ПРОКУРАТОР: ...я мав 47-річну коханку. Тож бажаю нині такої любовниці усім парубкам, а дівчатам – бути такими ж коханками у 47...
Що відповісте на запитання: хто власник вашого серця?
ПІДСКАРБІЙ: А чому «власник» чоловічого роду?
Ви не боїтеся після смерті потрапити у пекло?
ПІДСКАРБІЙ: Якщо там будуть ці двоє (Неборак та Андрухович), а де ж вони ще будуть, то я вибираю пекло.
Які риси ваших характерів є основними?
ПРОКУРАТОР: Почуття гумору.
ПІДСКАРБІЙ (перед тим голосно зареготавши): Розважливість.
ПАТРІАРХ: Обережність (Ірванець залився сміхом – Авт.).
Запитання до пана Андруховича: чи часто доводиться вислуховувати натяки щодо Вашої схожості з Остапом Ступкою?
Мені казали про те, що Ступці старшому казали, що його син схожий на мене...
Хіба притаманні вашим віршам естетика? Навіщо стільки ненормативної лексики?
ПІДСКАРБІЙ: Де ви чули ненормативну лексику?
Пригадуєте свій перший вірш?
ПІДСКАРБІЙ: Я писав його на п´ яну голову, тому не памятаю...
Що важливіше: процес написання вірша чи результат?
ПРОКУРАТОР: Як батько трьох дітей, можу сказати, що й результат буває непоганий...
Чи часто вас охоплює розчарування?
ПАТРІАРХ: Якщо воно наступає, то це дуже важливо для письменника, бо це значить, що він змінюватиметься й почне писати тексти, які заперечуватимуть попередні...
На кого зі своїх героїв Ви хотіли б бути схожими?
ПАТРІАРХ: На Стаха...
Чи вірите ви в долю?
ПІДСКАРБІЙ: Насправді є щось зверху, що бере тебе за шкірку й веде...
Російськомовний Андрухович у компанії вкраїнського політичного бомонду... Це можливо?
ПАТРІАРХ: Все у житті можливо, але насправді такого ще не було.
Питання пану Ірванцю: чому саме Підскарбій?
ПІДСКАРБІЙ: Бо я володію всіма скарбами світу, чого пояснювати не збираюся.
СіД-інфо
Літературна група «Бу-Ба-Бу» у складі Юрія Андруховича (Патріарха), Олександра Ірванця (Підскарбія) та Віктора Неборака (Прокуратора) виникла 1985 року, коли Україна зоговорила про два табори молодих «вісімдесятників»: «метафористів» (поетів, що тяжіли до модерністської образності) та «сповідальників» (поетів традиційного, консервативного, «селянського» складу). Між цими таборами зав´язалася дискусія, відтак ворожнеча... А Юрій Андрухович запропонував придумати «щось третє», якийсь «бурлескно-балаганно-буфонадний» напрям. Неборак підхопив ці три слова й утворив із них абревіатуру Бу-Ба-Бу. Відтоді характерна ознака бубабізму – численні виступи наживо. Перша книга цього тріо побачила світ 1995-го, друга – через 22 роки.
Жанна Куява
Коментарі
Останні події
- 09.08.2026|10:54Моринці готуються до Ше.Fest: музика, театр і сучасна українська культура на батьківщині Шевченка
- 09.08.2026|08:22«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Візитівка»
- 08.08.2026|08:49«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
- 07.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Минувшина»
- 06.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія
- 05.08.2026|11:26Понад 8 мільйонів книжок згоріли у Харкові: як допомогти українським видавництвам відновитися
- 05.08.2026|11:17Українські письменниці Інна Ковальчук та Тетяна Череп-Пероганич видали спільну збірку оповідань
- 05.08.2026|10:04Чому вони для мене разом...
- 05.08.2026|08:28«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 04.08.2026|13:27Ірину Шувалову відзначено норвезькою нагородою Ordknappen 2026
