Розширити держзамовлення на літературу запропонував голова комітету Олександр Курдінович. Письменники та видавці не вірять, що ініціативи чиновників сприятимуть популяризації вітчизняної книги. 

Програма «Українська книга» заснована 1997 року Державним комітетом телебачення та радіомовлення України. Серед основних її цілей чиновники назвали популяризацію української книги, державну підтримку вітчизняного книговидання, наповнення ринку соціально важливою україномовною літературою. Йдеться насамперед про твори класиків та сучасників української літератури, науково-публіцистичні, довідкові видання та дитячу літературу українською мовою.  
 
Фінансування з обмеженнями 
 
Бюджет програми зростав щороку до 2008 року, коли держава виділила на українське книговидання 40 мільйонів гривень (близько 5 мільйонів доларів), після цього державне фінансування книговидання почало скорочуватись. У держбюджеті на цей рік на реалізацію «Української книги» виділено наполовину менше – 20 мільйонів гривень.
 

Хоча у Держкомтелерадіо наголошують, що фінансування програми зростає. Начальник управління видавничої справи Держкомтелерадіо Олексій Кононенко повідомив Радіо Свобода: «Ми проводимо усі свої колегії, засідання і міжвідомчу раду із зверненням до уряду про збільшення держзамовлення. На наступний рік ми просимо трохи більше коштів, і я думаю, що нам їх нададуть, адже щороку надають трохи більше».
 
Стимул для видавців 
 
Серед нових ініціатив комітету на цей рік – новий порядок формування програми. Про це Радіо Свобода розповів перший заступник голови комітету Анатолій Мураховський: «Ми маємо на меті зобов’язати видавців випускати такий самий наклад тієї ж книги, що видається державою, за власний кошт. Таким чином ми хочемо збільшити вдвічі тираж літератури, що готується за державним замовленням».  
 
Юрист Інституту Масової інформації Роман Головенко позитивно оцінює таку ініціативу. За його словами, якщо видавці вкладатимуть кошти у збільшення накладу української книги, вони серйозніше ставитимуться до державного замовлення: «Це буде стимулювати видавців краще ставитись до цієї книги як до того, з чим варто виходити на ринок, а не просто обов’язок: подали державі, віддрукували як-небудь, бо держава дала гроші» . 
 
Та чи погодяться видавці платити за книги, які замовляє держава? Видавництво «Либідь» – у списку тих, з ким співпрацює Держкомтелерадіо за програмою «Українська книга».  Заступник директора видавництва Марія Кургак скаржиться, що ця програма на практиці не дає жодних результатів. «Все тільки на папері, безкінечні договори, безкінечні правки. В цьому році нічого не реалізовано. Жодного реального кроку не здійснено», – розповідає вона.
 
Розвиток української книги – рецепти Капранова
 
Письменники також перестають вірити державній програмі. Письменник та видавець Дмитро Капранов розповідає, що уряд спекулює розмовами про розвиток української книги: «Минулого року обіцяли збільшити фінансування цього проекту, Азаров особисто обіцяв збільшити. В результаті не дали жодної копійки». 
 
За словами письменника, 90% книг на українському ринку нині є іноземними. Капранов радить уряду стримати іноземного книговидавця, зменшити імпорт книг з-за кордону, щоб дати можливість українському продукту розвиватися.
 
Почати можна було б з того, щоб долучитись до всесвітньої програми  «Визначення книжкової столиці світу», – розповідає Дмитро Капранов. «Кожен рік на день книжки оголошується нова книжкова столиця, де проходять спеціальні програми, акції, наукові конференції протягом року. Потім естафета передається в інше місто. Це дуже вдала спроба стимулювати інтерес до книги. А перш за все – інтерес влади, тому що наша влада дуже любить почесні звання. А коли йдеться про те, щоб просто сприяти інтересу до читання, вони не розуміють, а коли можна оголосити столицю, провести якийсь чемпіонат – це в їхній системі координат», – сказав письменник.      
 
Утім чиновники вважають: якщо твір якісний, він матиме підтримку і держави, і читачів. Заступник голови Держкомтлерадіо Анатолій Мураховський каже, при виділенні державних коштів у пріоритеті будуть якісні твори. «Це мають бути ліквідні проекти, і держава в цьому випадку буде інвестувати у частину витрат видавництва», – розповів чиновник.
 
Темні тендери 
 
У лютому цього року Верховна Рада скасувала процедуру тендерів на державне замовлення української книги. Відтак Експертна рада Держкомтелерадіо відтепер самостійно вибиратиме перелік необхідної для державної підтримки літератури.
 
На думку оглядачів, це надасть переваги творам наближених до влади людей. Тільки за минулий рік до переліку державного замовлення за програмою «Українська книга» увійшли видання під авторством таких політиків як спікер Володимир Литвин, екс-президент Леонід Кравчук, екс-міністр Кабміну Анатолій Толстоухов, колишній глава МОЗ Василь Князевич, депутати Володимир Яворівський, Сергій Бубка та інші.  
 
У квітні цього року спеціалісти медіа та книговидання, провівши громадську експертизу, подали Держкомтелерадіо експертні пропозиції щодо покращення ефективності роботи комітету. Серед іншого, у документі йшлося про недостатню прозорість процесу відбору україномовних видань для державного замовлення.
 
Розповідає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко: «Я б не сказав, що цей відбір є незалежним. Бо туди потрапляють книги, серед іншого, і народних депутатів. Це свідчить про те, що був якийсь вплив чи якась прихильність до певних людей, якщо їхні книги потрапляють і друкуються за державний кошт, за гроші платників податків».   
 
Про корумпованість експертної ради Держкомтелерадіо розповідає і письменник та видавець Дмитро Капранов: «Там є комісія, яка без будь-якого принципу, на свій власний розсуд обирає авторів. Якщо для комісії критерієм є величина відкату, який вона отримує, як ви вважаєте, це може слугувати популяризації української книги?».
 
Держкомтелерадіо наполягає на ефективності програми. Перший заступник голови комітету Анатолій Мураховський запевняє у прозорості відбору видань для державного замовлення. «Усі виділені державою кошти будуть використані за призначенням, і в нинішньому році, на відміну від попереднього, програма «Українська книга» буде виконана на сто відсотків», – сказав Мураховський.    

 
Українські видавці нині звільнені від сплати ПДВ. Однак за Податковим кодексом з 2015 року вони змушені будуть сплачувати державі з прибутку 25% податку.

Євгенія Олійник