Саме про життя уві сні писав у своїй новелі "Очі блакитного собаки" відомий колумбійський письменник Габріель Гарсія Маркес. Те, що він описав на папері, рівнянка Вікторія Ікрова відобразила на кіноекрані, презентувавши глядачам однойменний короткометражний фільм.

Літературознавці називають творчий напрямок Маркеса "магічним реалізмом", відзначаючи його незвичайний погляд на відображення реальності. Те ж саме можна сказати й про рівнянку Вікторію Ікрову, творчість якої, а це не лише кіно, а й вірші, картини, перформанси, відрізняється своєю неординарністю, та, на перший погляд, є дещо абсурдною. 

Перед тим, як переглянути фільм, Вікторія Ікрова радить усім перечитати новелу Габріеля Гарсія Маркеса, оскільки без неї фільм незрозумілий. Саме прочитавши колись цю новелу, Вікторія Ікрова й вирішила зняти фільм:

- Ця новела стала близькою мені, мабуть, тому що я, як і герої Маркеса, по-справжньому живу вночі і зустрічаюсь із близькими людьми виключно тоді, правда не уві сні, - пояснює режисер фільму Вікторія Ікрова. - Лише вночі, уві сні, люди справжні. А весь мій денний час з´їдає робота і суспільство. 

Головні ролі у стрічці виконали молоді актори Олександр Хомич та Тетяна Шандрук (Цукрова). Для Олександра Хомича робота у цьому фільмі стала першою першою акторською спробою:

- Спочатку я навіть відмовлявся від ролі, - каже молодий актор Олександр Хомич. - Але Вікторія переконувала, що у мене все вийде. Прочитавши сценарій мені він дуже сподобався, як і сама ідея фільму. Я дуже хвилювався, проте зніматися у фільмі мені сподобалось, було дуже цікаво. Щоправда, коли подивився на себе зі сторони, вважаю, що зіграв не дуже добре. Далося взнаки хвилювання.     

За словами режисера фільму Вікторії Ікрової, робота над кінострічкою тривала дуже довго. Сценарій було написано ще в лютому, а далі - підбір акторів, зйомки:

- Це мій перший фільм, де я не граю жодної ролі, - розповідає режисер фільму Вікторія Ікрова. - Найважчим моментом зйомок були сцени взаємодії акторів. Без камери вони грали так, як треба, а варто було увімкнути її - і все, - говорять чужими голосами, роблять штучні жести. Технічно фільм вийшов чудовим, а от емоцій, на жаль, не вистачає... Вважаю, що це моя провина. Просто я зациклена на правильному розташуванні людей, речей у кадрі, на жестах, рухах по кімнаті, а не на емоціях акторів. 

Зйомки фільму проходили у Рівному та у Здолбунові-2. Цікаво те, що роль кімнати, у якій відбувалася дія в новелі Маркеса, виконав недобудований корпус РДГУ, а аптеку, у якій героїня новели залишила напис "Очі блакитного собаки", Вікторія замінила на рівненську кав´ярню "Світ чаю". 

Презентувати фільм Вікторія Ікрова вирішила не лише рівненським глядачам, а одразу всьому світові, й виклала стрічку в інтернет, аби кожен міг переглянути й оцінити її.