
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки
Поет 69-річний Василь Голобородько два місяці тому переїхав з Луганська до Києва. Узяв із собою найнеобхідніші речі.
Удома залишив основну роботу - свої дослідження українських казок.
- Я їх тільки з підвіконня забрав і заховав, щоб не розсипалися, якщо бомбитимуть, і щоб їх не вкрали.
Давно працюєте над казками?
- Останні 18 років. Незавершені привіз із собою. Бо запишу, а завершувати ніколи, основна моя робота - казки. Їх дуже багато варіантів, але вже бачу Шукаю принцип, за яким сюжети об´єднуються. У мене на кожен окремий сюжет папка. Я набирав казки, роздруковував на принтері, коментарі писав від руки. Дві з половиною тисячі сторінок текстів - у мене на флешці є. А коментарі - тільки в паперах, що там лишилися. Їх не набирав - щось змінюється в процесі, щось застаріває, додається. Син пропонував: сідай скануй, сканер є. Так це рік треба нічого не робити, тільки це.
Що хочете довести цим дослідженням?
- Ніхто не знав семантики, змісту казки. Всі думали, що це чиста фантастика. Але чиста фантастика не могла б зберігатися сотні років. У різних культурах існують варіанти казок, які початково - українські. Якщо мої міркування правильні, то семантика це підтверджує. Вони не могли народитися в інших мовах, навіть у російській, які накрали наші казки й переклали. Там метафори побудовані на співзвучності слів, у інших мовах таких дієслів немає, тож похідних таких не може бути. У мене не було закладено довести, що наші казки - українські, воно само вийшло. Нашими є всі індоєвропейські казки - у них мотиви такі, як в українських. Індійські ж казки зафіксовані дуже давно, отже, можна визначити їхній вік. І таким чином виявиться давність наших казок і нашої мови. Казки ділю на парубочі й дівочі, окремі ще є дорослі. У мене два підвіконня, в папках на одному - дівочі казки, на другому - парубочі. То я тепер часто із парубочих переставляю у дівочі, бо такі - основна маса українських казок.
Наведіть приклади.
- От візьмемо відому казку "Телесик". Я проектував її на весільний обряд. Але в цій казці весілля зависає в повітрі. Бо йому має передувати сватання, а перед тим - вечорниці, а до того - дорослість. Почнемо з того, що Телесик народжується неприродно - це називається хибна пресупозиція. Ця, як я її ще називаю, небилиця, за Лотманом вказує або на нісенітницю, або на метафору. Отже, це означає не народження - адже люди й тоді знали, як з´являються діти. Значить, тут щось інше. Ще - Телесик маленький, це конкретизується тим, що він летить на гусочці. Насправді Наприклад, Телесик символізує дівочу незайманість. В українській мові вона називається красивим словомчерчичок. Внутрішній сенс цього слова - те, до чого можна тільки торкатися, черкатися. Так робили нга вечорницях в обряді притула. Відбуваються вечорниці, і на них відбувається такий субобряд, як притула. Я дійшов до цього через казки, а потім уже вичитав у етнографії. Тепер це називається петінг. Парубок, навіть той, що одружується, не мав права здійснювати коїтус із дівчиною, на якій одружується, ніколи. Після весілля йде комора - так от перед нею дівчину символічно перетворювали на жінку. Косу топірцем до одвірка одрубували, як у гуцулів, або голову жіночим головним убором покривали. В коморі він мав справу вже з жінкою. Внутрішня форма слова дівчина - це та, на кого можна тільки дивитися. Вона й прикраси на себе всякі чіпляла, щоб парубок тільки дивився на неї. А дорослою вона стає, актуалізується її незайманість, тільки після першої місячки. Це дуже суттєво в нашій культурі. Так протривало десь до середини ХХ століття. На початках тільки увага до цієї деталі - як тепер вважають, незначної - давала можливість вирізнитися людському соціумуму із тваринного світу. Місячка у казках позначається такими образами: Змій, Зміюка - як у Телесику, Чорт, Відьма і Відмідь - це слово має писатися через і. Вони походять від дієслів "змінювати" та "відміняти". Тобто це те, що перетворює підлітка на дорослого. Черчичок у казках завжди сильний, побиває Змія, але й Змій теж сильний. Дівчиною у "Телесику" може бути гусочка - бо після настання дорослості парубки і дівчата метафоризувалися тваринами, птахами. Тому що вони на вечорницях мали здійснювати не людський коїтус: людський - повний, а притула - неповний.
Отже, в "Телесику" до весілля не дійшло?
- Так, є величезна група казок, які описують тільки дорослість дівчини. Сватання у казках дуже красиво показане. Один із субобрядів на сватанні - обмінити хліб. Ті, хто приходять, залишають свій, а господарі, якщо дають згоду, то дають свій, і старости вертаються з хлібом, а не з гарбузом. У казках цей епізод побудований на співзвучності слів обмінити - підмінити. Тобто у плані вираження в казці це буде підміна. Як наприклад, дають листа, який треба нести цареві, а гонець десь заночував, йому підмінюють лист, у якому пишуть інше. Коли повертаються - знову підмінюють. Знову таки - в інших мовах нема цієї співзвучності, у культурах нема цього обряду. Отже, ясно, що це в Україні народжене.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА, Олена ШАРГОВСЬКА
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025