
Re: цензії
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки
Поет 69-річний Василь Голобородько два місяці тому переїхав з Луганська до Києва. Узяв із собою найнеобхідніші речі.
Удома залишив основну роботу - свої дослідження українських казок.
- Я їх тільки з підвіконня забрав і заховав, щоб не розсипалися, якщо бомбитимуть, і щоб їх не вкрали.
Давно працюєте над казками?
- Останні 18 років. Незавершені привіз із собою. Бо запишу, а завершувати ніколи, основна моя робота - казки. Їх дуже багато варіантів, але вже бачу Шукаю принцип, за яким сюжети об´єднуються. У мене на кожен окремий сюжет папка. Я набирав казки, роздруковував на принтері, коментарі писав від руки. Дві з половиною тисячі сторінок текстів - у мене на флешці є. А коментарі - тільки в паперах, що там лишилися. Їх не набирав - щось змінюється в процесі, щось застаріває, додається. Син пропонував: сідай скануй, сканер є. Так це рік треба нічого не робити, тільки це.
Що хочете довести цим дослідженням?
- Ніхто не знав семантики, змісту казки. Всі думали, що це чиста фантастика. Але чиста фантастика не могла б зберігатися сотні років. У різних культурах існують варіанти казок, які початково - українські. Якщо мої міркування правильні, то семантика це підтверджує. Вони не могли народитися в інших мовах, навіть у російській, які накрали наші казки й переклали. Там метафори побудовані на співзвучності слів, у інших мовах таких дієслів немає, тож похідних таких не може бути. У мене не було закладено довести, що наші казки - українські, воно само вийшло. Нашими є всі індоєвропейські казки - у них мотиви такі, як в українських. Індійські ж казки зафіксовані дуже давно, отже, можна визначити їхній вік. І таким чином виявиться давність наших казок і нашої мови. Казки ділю на парубочі й дівочі, окремі ще є дорослі. У мене два підвіконня, в папках на одному - дівочі казки, на другому - парубочі. То я тепер часто із парубочих переставляю у дівочі, бо такі - основна маса українських казок.
Наведіть приклади.
- От візьмемо відому казку "Телесик". Я проектував її на весільний обряд. Але в цій казці весілля зависає в повітрі. Бо йому має передувати сватання, а перед тим - вечорниці, а до того - дорослість. Почнемо з того, що Телесик народжується неприродно - це називається хибна пресупозиція. Ця, як я її ще називаю, небилиця, за Лотманом вказує або на нісенітницю, або на метафору. Отже, це означає не народження - адже люди й тоді знали, як з´являються діти. Значить, тут щось інше. Ще - Телесик маленький, це конкретизується тим, що він летить на гусочці. Насправді Наприклад, Телесик символізує дівочу незайманість. В українській мові вона називається красивим словомчерчичок. Внутрішній сенс цього слова - те, до чого можна тільки торкатися, черкатися. Так робили нга вечорницях в обряді притула. Відбуваються вечорниці, і на них відбувається такий субобряд, як притула. Я дійшов до цього через казки, а потім уже вичитав у етнографії. Тепер це називається петінг. Парубок, навіть той, що одружується, не мав права здійснювати коїтус із дівчиною, на якій одружується, ніколи. Після весілля йде комора - так от перед нею дівчину символічно перетворювали на жінку. Косу топірцем до одвірка одрубували, як у гуцулів, або голову жіночим головним убором покривали. В коморі він мав справу вже з жінкою. Внутрішня форма слова дівчина - це та, на кого можна тільки дивитися. Вона й прикраси на себе всякі чіпляла, щоб парубок тільки дивився на неї. А дорослою вона стає, актуалізується її незайманість, тільки після першої місячки. Це дуже суттєво в нашій культурі. Так протривало десь до середини ХХ століття. На початках тільки увага до цієї деталі - як тепер вважають, незначної - давала можливість вирізнитися людському соціумуму із тваринного світу. Місячка у казках позначається такими образами: Змій, Зміюка - як у Телесику, Чорт, Відьма і Відмідь - це слово має писатися через і. Вони походять від дієслів "змінювати" та "відміняти". Тобто це те, що перетворює підлітка на дорослого. Черчичок у казках завжди сильний, побиває Змія, але й Змій теж сильний. Дівчиною у "Телесику" може бути гусочка - бо після настання дорослості парубки і дівчата метафоризувалися тваринами, птахами. Тому що вони на вечорницях мали здійснювати не людський коїтус: людський - повний, а притула - неповний.
Отже, в "Телесику" до весілля не дійшло?
- Так, є величезна група казок, які описують тільки дорослість дівчини. Сватання у казках дуже красиво показане. Один із субобрядів на сватанні - обмінити хліб. Ті, хто приходять, залишають свій, а господарі, якщо дають згоду, то дають свій, і старости вертаються з хлібом, а не з гарбузом. У казках цей епізод побудований на співзвучності слів обмінити - підмінити. Тобто у плані вираження в казці це буде підміна. Як наприклад, дають листа, який треба нести цареві, а гонець десь заночував, йому підмінюють лист, у якому пишуть інше. Коли повертаються - знову підмінюють. Знову таки - в інших мовах нема цієї співзвучності, у культурах нема цього обряду. Отже, ясно, що це в Україні народжене.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА, Олена ШАРГОВСЬКА
Коментарі
Останні події
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям