У видавництві Слов´янської літературно-мистецької академії (Варна, Болгарія) вийшла книга вибраних поезій відомої болгарської поетеси Дори Ґабе «Сонце, почекай!» в перекладі українською мовою Анни Багряної.

Дора Ґабе (1888-1983) - відома болгарська поетеса, літературний критик, театрознавець.

Народилася в с.Харманлик Варненської області. Батько - Петр Габе, переселенець із України (м.Одеса). Закінчила гімназію в Варні, університети в Софії, Женеві та Греноблі. Працювала вчителькою французької мови в Добрічі. Перекладала з польської, чеської, російської, французької та грецької мов твори таких авторів як А.Міцкевич, М.Конопніцька,  Ю.Словацький, В.Реймонт, Я.Каспрович, Г. Сенкевич, В. Лідер, Л. Стаф, А.Слонімський, Ю.Тувім, К.Алберті, І.Волкер, Е.Флеч, В.Незвал, К.Чапек, Ж.Жіано, Я.Сайферт, С.Маршак, Е. Камберос, Р. Бумі-Папа, М. Лундеміс, Я. Ріцос та ін. З 1911 до 1932 рр. перебувала в закордонних поїздках в Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції та Великобританії. З 1925 р. - редактор серії "Бібліотека для найменших". 1939-1941рр. - редактор дитячого часопису "Віконце". Одна із засновниць Болгарського ПЕН-клубу та його довготривалий керівник. 1947-1950рр. - радниця з культурних питань в Посольстві Болгарії у Варшаві. Член Національного комітету захисту миру і Комітету балканського співробітництва. Кавалерка польського ордену Polonia Restituta.

Автор кількох десятків книжок - як для дорослих, так і маленьких читачів. Її вірш "Кате і Джорі" був опублікований у "Золотій книзі для наших дітей", а в 1923 році вийшла перша збірка віршів для дітей "Маленькі пісні". Відтоді було видано багато збірок оповідань, притч, казок, віршів та загадок, поміж яких: "Калинка-малинка", "Дзвоники", "Ходить сон", "Біла колиска", "Пташині пір´їнки", "Від слона до мурашки" та ін. Книги перевидавалися багато разів за життя і після смерті авторки, а також були перекладені іншими мовами і видані в Австрії, Аргентині, Великобританії, В´єтнамі, Німеччині, Греції, Канаді, Кубі, Лівані, Перу, Польщі, Румунії, Росії, Словаччині, Україні, Франції і Чехії. Українською твори Д. Ґабе перекладали Марко Зісман, Дмитро Білоус, Олекса Ющенко.

ПОЧАКАЙ, СЛЪНЦЕ

Почакай, слънце,

аз не съм готова

за следващата нощ -

денят ми не е свършен още!

Не се преборих с съвестта си, -

за да й давам право на почивка.

Току-що се научих да говоря

със камените и дърветата

и още не запълних своя ден

със мъдростта им.

А ти ме караш да си лягам

и си отиваш тъй спокойно

и тържествено

с огреяните върхове на Витоша,

със подновените от багрите на залеза села,

с илюзии за утрешния ден!

Почакай, дай ми време

да разбера как може да се спи

във тоя разтревожен свят,

когато е безсънието съвест,

а съвестта е ден?

Почакай, слънце!

ПОЧЕКАЙ, СОНЦЕ!

О сонце, почекай,

я не готова ще

до ночі наступної -

мій день ще не добіг до краю!

Свого сумління ще не подолала -

на відпочинок права не дала

йому. Лишень тепер навчилася

з деревами й камінням розмовляти

і ще не встигла їхню мудрість сиву

принести у свій день.

А ти мені наказуєш лягати,

й зникаєш - так спокійно

і врочисто,

з осяяним верхів´ям Вітоші,

з призахідними барвами на селах,

з ілюзіями завтрашнього дня!

Стривай, дай мені часу трохи,

аби збагнути: як заснути можна

у цім тривожнім світі,

коли безсоння є сумлінням,

сумління - днем?!

О сонце, почекай!

 Переклад з болгарської Анни Багряної