Re: цензії

06.10.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Коли поет торкається незвіданого…
06.10.2026|Ірина Фотуйма
Між словом і правдою - гріх
03.10.2026|Василь Кузан
Алхімія комп’ютерних слів
Кіт із мандариновими очима
02.10.2026|Ігор Зіньчук
Ключик до щастя
02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
Головна\Події\Презентації

Події

25.01.2010|14:06|Буквоїд

Презентація «Словника неперекладностей»

27 січня о 15-00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 8/5, 6 корпус, підвальне приміщення) під час семінару «Дослідження європейського концептуального простору в українському контексті» відбудеться презентація першого тому видання «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей».

Цей дослідницький проект є результатом співпраці українських і французьких вчених – філософів, філологів, політологів, правників. Ідея викласти європейську філософію у вигляді «Словника неперекладностей» належить учениці (та опоненту) М. Гайдеґґера професору Барбарі Кассен. Це перша в історії філософії спроба зібрати разом неперекладності – такі філософські терміни, переклад яких з однієї мови на іншу створює певні проблеми. Через це виникає потреба герменевтичного дослідження специфічних для кожної мови термінологічних конструкцій та особливостей їх функціонування. Для українських перекладачів та співавторів проекту праця над Словником стала особливим викликом насамперед через те, що завдання відтворити українською мовою одразу весь космос європейського філософування потребувало залучення всіх існуючих та відкриття нових можливостей україномовного філософського дискурсу.

  «Відбір словникових статей є результатом подвійного дослідження, діахронічного та синхронічного. Діахронія – для роздумів про переходи та розгалуження: від грецької до латини, від латини античної до схоластичної, а потім гуманістичної, з моментами взаємодії з єврейською та арабською традиціями; від давньої мови до народної; від однієї народної мови до іншої; від однієї традиції, системи та філософської мови до інших; від одного поля знань та логіки до інших. Синхронія – щоб зафіксувати сучасний стан, окреслити національні філософські пейзажі; тут стикаєшся з нездоланною розбіжністю забутого та новознайденого: явища без відповідників, чужорідні запозичення, дублети, лакуни, «фальшиві друзі перекладача», спотворені значення, які в кожній окремій мові позначають кристалізацію тем та спеціалізацію призначення» (Барбара Кассен)

Інформація: «Дух і Літера»



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

08.10.2026|21:11
Оголошено довгі списки премії «Книга року ВВС-2026»: хто увійшов до переліку номінантів
08.10.2026|16:19
Від класики до сучасної прози та теми війни на 31-му книжковому фестивалі в Будапешті
08.10.2026|16:13
Літературний Нобель 2026 року дістався канадській письменниці
08.10.2026|10:35
16 жовтня у Львові стартує Міжнародний органний фестиваль
08.10.2026|08:00
Премія імені Богдана-Ігоря Антонича-2026: журі оголосило імена фіналістів
08.10.2026|07:58
На Франкфуртському книжковому ярмарку показали обгорілі українські книжки
06.10.2026|20:24
Пішов із життя український письменник та архівіст Сергій Батурин
02.10.2026|19:56
Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
01.10.2026|14:15
До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
29.09.2026|18:28
160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію


Партнери