Re: цензії

20.02.2026|Богдан Дячишин, Львів
Поет від природи: книга памʼяті
19.02.2026|Віктор Вербич
Зцілення від синдрому загубленої пам’яті та закон бумеранга
18.02.2026|Оксана Дяків, письменниця
«Фрактали» Олександра Козинця: про світло Любові й красу Жінки
16.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Гукання на сполох
07.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Маска щасливої
07.02.2026|Ігор Зіньчук
«Вербальний космос української літератури»
01.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Усе, що entre-nous* … (ніщо)
…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
Головна\Події\Презентації

Події

25.01.2010|14:06|Буквоїд

Презентація «Словника неперекладностей»

27 січня о 15-00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 8/5, 6 корпус, підвальне приміщення) під час семінару «Дослідження європейського концептуального простору в українському контексті» відбудеться презентація першого тому видання «Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей».

Цей дослідницький проект є результатом співпраці українських і французьких вчених – філософів, філологів, політологів, правників. Ідея викласти європейську філософію у вигляді «Словника неперекладностей» належить учениці (та опоненту) М. Гайдеґґера професору Барбарі Кассен. Це перша в історії філософії спроба зібрати разом неперекладності – такі філософські терміни, переклад яких з однієї мови на іншу створює певні проблеми. Через це виникає потреба герменевтичного дослідження специфічних для кожної мови термінологічних конструкцій та особливостей їх функціонування. Для українських перекладачів та співавторів проекту праця над Словником стала особливим викликом насамперед через те, що завдання відтворити українською мовою одразу весь космос європейського філософування потребувало залучення всіх існуючих та відкриття нових можливостей україномовного філософського дискурсу.

  «Відбір словникових статей є результатом подвійного дослідження, діахронічного та синхронічного. Діахронія – для роздумів про переходи та розгалуження: від грецької до латини, від латини античної до схоластичної, а потім гуманістичної, з моментами взаємодії з єврейською та арабською традиціями; від давньої мови до народної; від однієї народної мови до іншої; від однієї традиції, системи та філософської мови до інших; від одного поля знань та логіки до інших. Синхронія – щоб зафіксувати сучасний стан, окреслити національні філософські пейзажі; тут стикаєшся з нездоланною розбіжністю забутого та новознайденого: явища без відповідників, чужорідні запозичення, дублети, лакуни, «фальшиві друзі перекладача», спотворені значення, які в кожній окремій мові позначають кристалізацію тем та спеціалізацію призначення» (Барбара Кассен)

Інформація: «Дух і Літера»



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
18.02.2026|16:54
28 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
16.02.2026|17:46
Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
07.02.2026|13:14
Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»


Партнери