77 років тому, 13 травня 1933, пішов із життя Микола Хвильовий – і ця дата стала символічним завершенням українського літературного процесу двадцятих. Хвильовий був одною з найзначущіших і найзагадковіших постатей всієї його блискучої мистецької ґенерації, бо саме він знайшов чи не найбільш місткі й промовисті образи, аби передати дух переломної епохи, сконденсовані енергії зрілого вітчизняного модернізму. Саме він витворив власну символічну біографію. Модерністський ренесанс заторкнув літературу, живопис, театр, явив плеяду першорядних поетів, прозаїків, художників, режисерів.

Презентована книжка (її концепція належить літературознавцю, професору НаУКМА Вірі Агеєвій, втілення – видавництву «Грані-Т») – спроба подолати традиційну літературоцентричність в інтерпретації мистецької історії перших десятиліть ХХ віку, показати взаємовіддзеркалення літератури й живопису. Ілюстраціями до текстів Хвильового стали картини О.Богомазова, К.Піскорського, А.Петрицького, Г.Нарбута. Літературні критики й мистецтвознавці мають разом шукати відповіді на питання: яких істин шукали 1919 року П.Тичина, М.Зеров, Л.Курбас, Г.Нарбут, Ю.Михайлів на зібраннях антропософської київської «дев¢ятки» -  або чому Освальд Шпенґлер справив такий потужний вплив на історіософію Миколи Хвильового.

У розмові беруть участь:

Віра Агеєва, літературознавець,

Дмитро Горбачов, мистецтвознавець,

Ольга Лагутенко, мистецтвознавець

Діана Клочко, шеф-редактор видавництва Грані-Т

Інформація: Прес-центр НаУКМА