«Криваві землі» – назва книжки в оригіналі «Bloodlands» – про Європу між Гітлером і Сталіним, що можна перекласти як «Земля крові» або «Криваві землі». Borderlands – англійське слово-неологізм, яке вигадав автор, є тривожною алюзією до популярного концепту пограниччя.

У Європі посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від центральної Польщі до західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії. Підчас зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933–1938), спільноїнімецько-радянської окупації Польщі (1939–1941), а потім німецько-радянської війни (1941-1945) на цей реґіон зійшло масове насилля у масштабах, раніше небачених в історії. Жертвами його стали головно євреї, білоруси, українці,поляки, росіяни і прибалти. Дослідження авторитетного американського історикаТимоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи.Український переклад – Миколи Климчука та Павла Грицака.

Ця роботаТимоті Снайдера вже визнана фахівцями як безпрецедентна за своєю науковою новизною та актуальністю і внесена до списку рекомендованої та обов´язкової літератури для істориків та політологів.

«Червоний князь» – книга Тимоті Снайдера присвячена непересічній постаті в історії Центральноїта Східної Європи – Вільгельмові фон Габсбурґові. Ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, він обрав собі українську ідентичність і став леґендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним Князем, який боровся за незалежністьУкраїни в часи Першої і Другої світових воєн. Його вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук’янівської тюрми Києва влітку 1948 року він не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій українській державі. Він шукав союзників у різних державах – Польщі, Австрії, Франції і навіть нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх. Пристрасний мрійник і романтик Вільгельм потерпав від поразок у політиці. Український переклад – Павла Грицака.

До участі взаході запрошені відомі історики, політологи, дипломати, журналісти, видавці.

Модератор – доктор історичних наук,професор Ярослав Грицак