Оксана Забужко:

- Там 4 есе - 2 з «Хронік від Фортінбраса»(«Кімната 101» і «Жінка-автор у колоніальній культурі») і 2 нових, в Україні ще не друкованих -  1) величезне, яке й дало назву книжці (і яке віденський Falter уже назвав «геніальним»), - «Планета Полин: Довженко - Тарковський - фон Трієр, або дискурс нового жаху» (про культуру епохи катастроф), плюс 2) невеличке - про футбольне фанатство (написано на прохання видавця).

Видавати її в такому самому вигляді українською нема сенсу - «Хроніки від Фортінбраса» (4-те видання), нівроку, є ще в продажу. А нові есе просто увійдуть до нової збірки «З мапи книг і людей», до якої я маю написати ще два тексти, перш ніж віддам її до друку (розраховую, що восени український читач її вже отримає)

Так що, як бачите, «Planet Wermut» - «тільки для німців». А от той факт, що мої нові тексти виходять за кордоном у перекладі РАНІШЕ, ніж в ориґіналі на батьківщині, свідчить, між іншим, про те, що на батьківщині для текстів такого формату просто немає відповідного журнального ринку - цей останній майже повністю покрила російськомовна «вторсировина». І якщо ще 2000 р, напр., «Женский журнал» друкував мого «Інструктора з тенісу» (дуже люблю це оповідання!) українською, і взагалі побутувала практика «публікацій мовою ориґіналу» (рос. і укр. під одною обкладинкою), -  то з початку 2000-х українським авторам лишилося спілкуватися з українським читачем майже виключно в книжковому форматі - або вже «в цифрі». Навіть «Сучасність» перестала виходити (більшість есе з «Хронік від Фортінбраса» вперше надруковано було саме там - у 1990-ті то ще була дуже престижна трибуна). Зараз, упорядковуючи «З мапи книг і людей», куди ввійдуть тексти за останні 10 років (2002-2012), я чітко бачу, як змінилася за ці роки наша «літературна інфраструктура» -поки ми бурхливо «відвойовували у росіян» наш книжковий ринок, посунувши їх, порівняно з 1990-ми, «аж» на 10% у книготорговельній мережі (з 95% до 85%:)), на журнальному ринку нам перекрито було кисень практично повністю. В результаті в «Мапу книг...» увійде чимало текстів, зовсім невідомих українському читачеві, - тих, з мого архіву, які досі друкувалися виключно в перекладах, і не тільки німецькою.

Коротше, маєте, з того всього, формулу «успішного українського письменника»: це - той, хто друкується на Заході, бо в себе вдома, окрім як «книжкою», йому надрукуватись нема де - хіба що в інтернеті! :)).

А в Німеччині й Австрії у мене все розпрекрасно :), тільки от чи варто цим хвалитися?

Книжку можна придбати на http://www.amazon.de/Planet-Wermut-Essays-Oksana-Sabuschko/dp/3854207956/ref=sr_1_3?s=books&ie=UTF8&qid=1333483414&sr=1-3