Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Події
У Павла Вольвача виходить нова книжка
Довгоочікувана книжка письменника Павла Вольвача під назвою «20+1, або Земля мертвих» за місяць вийде друком у «Видавництві Старого Лева». Українським читачам автор відомий завдяки романам «Кляса» (2004), «Хрещатик-Плаза» (2013), «Сни неофіта» (2017) та численним поетичним збіркам
Непересічні персонажі постають в об’ємних спогадах без прикрас, кримінальні та літературні авторитети сусідствують у текстах Павла та на території, що зветься «Земля мертвих». Художнє оформлення —у виконанні Івана Шкоропада.
«20+1, або Земля мертвих» — книжка в жанрі кросовер, в якій Павло Вольвач використовує класичні засоби мемуаристики не лише задля створення галереї знакових портретів доби, а й задля вибудови власної біографії як плетива «перехресних стежок» з усіма тими діаметрально різними людьми. Поруч із класиками української літератури тут присусідилися люди-тіні родом із люмпен-криміналізованих запорізьких «посьолків», в одній компанії опинилися музикант із солідним тюремно-героїновим стажем, «запоребрикові» контркультурні діячі, призабуті вітчизняні політв’язні, й ця неоднорідність прозових рисунків Вольвача дозволить читачеві пробратися до кухонь абсолютних геніїв та істинної нечисті, почути мертвих — побачити живих.
Автор розповідає: «Позаяк у моїй книжці йдеться переважно про людей, що вже відійшли в інші світи, то така й назва. Позасвіття можна називати як завгодно, але це – простір мертвих. До того ж більшість із персонажів належать до українців, а українці як етнос, на мою думку, ще й досі сповна не ожили. Це реальні люди, всі вони були в моєму житті й лишили свій неповторний слід. Інша річ, що вони втиснуті в художній простір, оповиті авторськими медитаціями й трансами, зображені через суб’єктивний кришталик. Знав я їх (або про них) віддавна і, хоч не завжди згадував, але пам’ятав. Носив у собі роки й десятиріччя. А написав, коли приспів час – за десять місяців. Ще й карантин сприяв. Зрештою, "20+1, або Земля мертвих" — це ще й перегук із культовим зомбі-фільмом "Land of the Dead" Джорджа Ромеро, якого полюбляє Михайло Бриних. А саме Михайло підказав мені назву».
«Як і кожна вартісна подорож, книжка Павла Вольвача має не одну мету. Було б великим спрощенням означити її жанр як мемуари. "Земля мертвих" — це рідкісний для сучасної української прози кросовер, де автор поєднує нешаблонне літературознавство з автобіографічним нарисом, мандрує не тільки чужими маршрутами, а й власною творчістю, що постала — завдяки чи всупереч — саме цим людям. Ось тут і криється відповідь на запитання, навіщо у цій книжці Циган, Аркаша чи Єгор; авторові й самому цікаво збагнути, як улаштовані ці бісові пазли буття, ці позначки й дороговкази долі, ці химерні перехрестя, завулки та проспекти, це вічне блукання, в якому — чом би й ні? — усе-таки є власна незвідана логіка, провидіння, рівновага», — відгукується про книжку автор передмови Михайло Бриних.
Музикант Олександр Положинський додає: «Павла Вольвача я знаю давно і прочитав усі його прозові книги. З його поезією в мене складніше — я її знаю, але далеко не всю. В цій книзі, яку б я назвав галереєю постатей, чи образів, чи характерів, чи особистостей, поезія також є. І не лише у фрагментах віршів, якими щедро здобрено текст для повноти картини чи картин. Вона, поезія, і в самому тексті книги (роману? повісті? збірки оповідань?), бо мова тут — така, яку просто смакуєш, читаючи, яку спрагло п’єш, від якої отримуєш величезну насолоду, подумки перекочуючи деякі її перли на язиці, — дуже, як на мій погляд, поетична. А ще ці люди — знайомі й незнайомці, відомі й ті, про яких ніколи не чув і для яких, можливо, чи не єдиний шанс показати себе широкому загалу, а для когось і увійти у вічність. Пару разів тут побіжно згадано мене — десь на фоні, навіть не як другорядного персонажа, а як, швидше, елемент декору чи обставин. І все ж, попри повне моє несприйняття декого із головних героїв та обережне ставлення до багатьох інших, моє самолюбство тішить, що я, хай і в такій далеко не головній ролі, опинився в цій компанії. Живий серед мертвих, але таких, у тексті, живих. А ще ця книга мені бачиться як основа для майбутнього сценарію телесеріалу. Впевнений, згодом на сценарій перетворити її зміг би й сам автор. Значно важче буде знайти режисера, який все правильно зрозуміє і гарно покаже те, що зрозумів, акторів, здатних відтворити своїх героїв у їхній непересічності та повноті, й телеканал, який все це організує та оплатить. А так було би дуже цікаво. Я б дивився. Бо я вже читав».
Павло Вольвач — прозаїк, поет, публіцист, перекладач. Народився в Запоріжжі. Змінив багато професій і спеціальностей. Зокрема, був слюсарем, ливарником, сантехніком, художником-оформлювачем, продавцем, журналістом-телевізійником, кореспондентом Української служби «Радіо Свобода». Автор 9 поетичних книг та романів «Кляса» (2004), «Хрещатик-Плаза» (2013), «Сни неофіта» (2017). Твори Вольвача перекладалися англійською, російською, польською, словацькою та іншими мовами. Живе і працює в Києві. Член Національної спілки письменників України та Українського ПЕН-центру.
Додаткові матеріали
- Український ПЕН виступив із заявою проти скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури
- Заява Українського ПЕН на підтримку білоруських письменників
- У Києві презентували «Антологію української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана»
- Павло Вольвач презентує у Львові новий роман про пригоди, зради, кохання та крах авторитетів
- Оголошено імена лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2020 рік
- Павло Вольвач. «Судинна пошта»
- Павло Вольвач. «Хрещатик-Плаза»
- Павло Вольвач. «Кляса»
- Павло Вольвач. «Сни неофіта»
Коментарі
Останні події
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ