Ця зустріч — можливість не лише зануритися в лабіринт багатозначних метафор, а й відчути, як у рядках книги знаходить відгук наша власна реальність.

«Погляд Медузи. Маленька книга пітьми» (роман про блекаут) — це книга, що торкається глибинних струн людського досвіду. У цих сторінках, сповнених магічного реалізму, приховані відповіді, які, здається, можна відчути лише серцем. Це твір про пошуки сенсу в епіцентрі болю й хаосу, про ті стани, які проживає кожен українець у часи невизначеності, страху та війни. Автор майстерно переплітає реальність, сон і галюцинацію, перетворюючи книгу на дзеркало, у якому читач бачить самого себе.

Презентація книги — це більше, ніж знайомство з текстом. Це зустріч із самим собою у погляді автора, який тонко й точно виводить нас за межі безвиході, відкриваючи нові горизонти осмислення.

Про книгу

«Погляд Медузи» — роман про травму, блекаут і війну. Але водночас це глибока медитація над людськими переживаннями в часи, коли все здається надто жахливим і надто швидким. Це книга про пошук відповіді там, де панує хаос, про довіру до метафор, які відкривають шлях до самого серця.

Уривок з книги

“…за вікном поїзда — непроникна пітьма. Вдивляючись у неї, я пригадую фотографії України, які виклало одне з міжнародних новинних агентств — зроблені, здається, зі супутника Maxar у момент блекауту — велика чорнильна пляма по обидва боки Дніпра, аж до самого Чорного моря, велика чорнота, оточена розсипами яскраво освітлених міст за межами західних та східних кордонів, розсипами, схожими на розкидані по всьому континенту миготливі різдвяні гірлянди — розкидані всюди, окрім цієї чорної плями, там, у цій гущавині темряви — тільки чорнота, в якій лише де-не-де можна помітити крихітні іскорки, схожі на вкраплення золотого пилу в глухій породі чорного сланцю.

Можу припустити, що ці невеликі вкраплення, розкидані по різних містах — це кілька кав’ярень на генераторах, пару урядових кварталів і дещиця автомобілів, що світять поночі фарами, пробираючись крізь густий снігопад (зима взялася за нас цього року надто рано), — ось і все, що сяє зараз о цій порі доби, якщо дивитися на Україну з космосу. Все інше з настанням ночі поринає в пітьму.

Ця пітьма архаїчна, в ній живе минуле людства — анти, сармати, скіфи й трипільці, елліни вздовж берегів Борисфена, буго-дністровська культура, мізинська, мадленська, граветська культури, оріньяк. Під час війни людина щоразу повертається до витоків, до нульової точки, аби по-новому почати говорити про дійсність: добирати нові слова, нові форми, помічати нові відтінки кольорів — можливо, для того, аби цього разу ще надійніше демаркувати кордон поміж світом імен, світлом цивілізації, і тим, що залишається ззовні — неназваним, диким, зовнішньою пітьмою.

Мені здається, ці спроби прокреслити межі між світом людей і пітьмою раз і назавжди несуть у собі принципову хибу — хибу, що неминуче закладає основи для настання нової темряви. Можливо, тому пітьма щоразу й повертається, — коли засинають, заколисані спокоєм, мирні міста, коли впадають у дрімоту на прикордонних валах втомлені вартові.

У цьому світі, що є нічим іншим, як тонкою береговою лінією поміж буттям й небуттям, не можна спати. Інакше знову — мов кошмар — спалах червоної пітьми. А коли пітьма відступить, ми почнемо збирати світ від початку — ті самі піщані замки, той самий пляж, інші лише імена — вдивляючись у минуле, немов у чудний, прекрасний сон”.

Про автора

Любко Дереш — український письменник, який майстерно поєднує містичне, філософське та реальне у своїх текстах. Його твори — це багатовимірні простори, у яких кожен може знайти свою істину. В 16 років вийшов його перший роман «Культ», який став популярним і  перевидається дотепер. Після того вийшли його книги: «Поклоніння ящірці» (2002), «Архе» (2004), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007), збірка есеїв «Трициліндровий двигун любові» (з короткою прозою Ю. Андруховича та С. Жадана), книги «Голова Якова», Остання любов Асури Махараджа (2013), Миротворець(2013), Пісні про любов і вічність (2014), Спустошення (2017), Там, де вітер (2021), “Погляд Медузи. Маленька книга пітьми (2024). Есеї, статті та оповідання Дереша друкувалися в часописах «Ї», «Kafka», «Radar», «Пектораль», «Harper’s Bazaar», «Forbes» та ін. Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, французька, польська, італійська, сербська тощо).

Що: Презентація книги Любко Дереша “Погляд Медузи. Маленька книга пітьми”, видавництво Анетти Антоненко

Коли: 15 лютого, 17:00 – 19:00

Де: «ВЕЖА на Почайні» (Київ, просп. Степана Бандери, 23, ТРЦ GORODOK GALLERY, 3-й поверх)
Вхід вільний за умови реєстрації:

https://docs.google.com/forms/d/18-hXdA9OwGTK1CLZpqQMhzm7EEz1Yc5mIz3pePUf3Jg/edit