А додати до цього ще й відеоінсталяції, гру на баяні, електрогітарі, там-тамі, голоси молодих рок-н-рольщиків, голоси дикторів та ведучих – усе це під загальний драйв відвідувачів – і отримаємо безпосередню та яскраво-захоплюючу ніч «Територія контакту - 2», яка 18 березня переходила з поверху на поверх освітленими залами PinchukArtCentre.

Вступне слово куратора акції – Олександра Михеда - про подібність задуму попереднього дійства (осіннього) під егідою Гогольфесту та Любка Дереша і продовження цього – відкрило вечір у залі Проекту Соціального житла. «Сьогоднішньою акцією ми бажали показати перетин мистецтва і літератури трьома способами. Перший, у залі, де виставився Ортега: коли література стає грунтом для мистецтва і з цього стають нові роботи. Другий, де портрети Кендіс Брайтс – що література може бути органічною складовою цього проекту. Третій, де Цаголов, показати як певні теми ретранслюються у мистецтво», - заявив Михед.

Перейшовши до напівтемного залу, що освітлювався лише проекторами,  відвідувачі спостерігали за проектом Даміана Ортеги: Дев’ятьма типами місцевості, знятих на 16-міліметрову плівку. Кожна з проекцій-місцевостей: нестійкості, відносності, змішання, перехрестя, серйозного положення, бездоріжжя, оточення, смерті - демонстрували різне падання цегли, метафорично формуючи схему наступу військ, описаних у книзі китайського генерала та філософа Сунь Цзи «Мистецтво війни» (6 ст. до н.е.). Читання китайської стратегії, до котрої прислухалися і яку наслідували  близько 15 століть найуспішніші світові завойовники, досить цікаво було почути у виконанні голосу країни  -  диктора, а тепер і ведучого каналу СТБ - Григорія Решетніка. Дочитавши, він побажав усім злагоди і лише миролюбних емоцій від літератури.

На четвертому поверсі, у двох залах з портретами південноафриканської художниці Кендіс Брайтс, розпочалася акція, ініційована самою художницею. Нагадаємо, що за кілька місяців до цього вона оголосила конкурс-акцію -  написати про неї будь-яким стилем мистецтва: образотворчим, письмовим, музичним, не прив’язуючись до певних напрямів та чітких обмежень.

Ідея когось возвеличити і показати себе (а тим паче, якщо гідні уваги і перші і другі) припала до душі не лише художникам, роботи яких тіснилися у залах, а й талановитому молодому  київському гурту альтернативної музики «Love’n’Joy», і кільком поетам, якіо приїхали на літературну ніч з різних міст України.

Ізмаїльська поетка Марія Гутченко прочитала кілька віршів, адресованих Кендіс як втіленню жіночого начала у світі. Авторка зізналася, що настільки переймалася цією темою (жіноцтва) впродовж життя, що навіть обрала для власного псевдоніму –  чоловічі ім’я та прізвище - Дмитро Свєтін.

 Гостей вітала і мистецька родина з Черкас: поет Сергій Руднєв з донькою – художницею Оленою. Прочитавши кілька запальних та веселих вірші, Сергій під оплески слухачів взяв до рук баян і виконав кілька хітів, а в до яких долучились і члени гурту «Love’n’Joy». Мікс, що одним махом зруйнував усталені шаблони непоєднуваності, продемонстрував: українська поетика цілком вдало може бути рок-н-рольною.

Влад Кучерявий ознайомив гостей фесту із технікою писання поезії, та зачитав кілька чотиривіршів, присвячених Кендіс.

Останній привал – біля робіт Василя Цаголова, автора «Українських Х-файлів». «У страху великі очі» - так називається його цикл, присвячений різноманітним людським страхам. Навпроти картини, де муху-шахідку «роздули» до розмірів слона – повернулися до проблеми тероризму, якою і розпочинали ніч.

Молодий, проте амбіційний та відомий поет Андрій Любка, зачитав кілька віршів зі своєї нової збірки «Тероризм».

Естафету читання перехопив оптимістичний поет Сергій Пантюк. З ним пригадувалися і смішні піонерські віршики про мир, і дитячі римовки. Веселі відгуки глядачів не вгавали на його вірші з циклу «Українські жахливчики». І кожна поезія, перед котрою Сергій жартома уточнював, буде «нормальною і не смішною», збурювала ще більше емоцій відвідувачів.

«Територія контакту - 2» стала територією стратегій та легкості, і головне – вдалого об’єднання стилів та жанрів.

На фото: Андрій Любка