Нині архіви зберігаються у сестер Єви Хоффе (Eva Hoffe) та Рути Віслер (Ruti Wisler), які тримають їх в п´яти різних банках Тель-Авіву. Сестри успадкували папери від своєї матері Естер Хоффе, колишньої секретарки (і, імовірно, коханки) Макса Брода. Соль представив суду лист Брода адресованй його другу Феліксу Вельчу (Felix Weltsch). З цього листа виходить, що свій літературний архів, у тому числі і папери Кафки, Брод заповідав Національній бібліотеці. Проте з самим заповітом ознайомитися неможливо, оскільки він, мабуть, знаходиться серед документів прихованих Хоффе і Віслер.

Суд двічі (у 2008 і в 2009 роках) наказував сестрам відкрити архіви, проте це до цих пір не було зроблено. У січні 2010 року Єва Хоффе в черговий раз оскаржила судове вирішення, стверджуючи, що відкриття архівів може зірвати переговори про їх продаж до Німеччини та заподіє їй великі збитки.

За словами адвоката Національної бібліотеки Мейра Хеллера (Meir Heller), про те, що Брод змінив свій заповіт, довіривши турботу про свою спадщину не Естер Хоффе, а Феліксу Вельчу, було відомо і раніше. Проте лист Брода до Вельчу став першим документальним підтвердженням цього факту.

Естер Хоффе зберігала архів в своїй тель-авівській квартирі, де жило безліч кішок і собак. Фахівці непокояться, що папери в дуже поганому стані. До самої своїй смерті весною 2008 року (їй було 101 рік) Естер Хоффе присікала всі спроби літературознавців дістатися до архіву Кафки. Частину архіву (рукопис роману «Процес») вона продала в 1988 році на аукціоні Sotheby´s за мільйон фунтів стерлінгів. Національна бібліотека Ізраїлю згодом намагалася витребувати рукопис в німецького літературного архіву Марбаху, однак успіхом ці спроби не увінчалися.

Інформація: lenta.ru