Re: цензії

28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді
28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиня
Восени життя починається заново
22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
19.08.2026|Олена Волинська
Диво, що рятує від прірви
14.08.2026|Тетяна Безушко-Граб
Незламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка
Історична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»

Останні події

28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
26.08.2026|21:59
«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
23.08.2026|14:30
Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
19.08.2026|13:05
Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
17.08.2026|13:18
Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
16.08.2026|21:26
Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
14.08.2026|11:19
Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
14.08.2026|11:16
Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік

Інфотека - письменники

Пчілка Олена

Олена Пчілка (псевдонім Ольги Косач) - письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, етнограф, перекладачка, родом з Гадячого на Полтавщині; мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова.

Закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць» (1866). Після одруження з П. Косачем (1868) виїхала на Волинь, де записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. Тоді ж опублікувала дослідницьку працю «Украхнський орнамент» (1876), збірка перекладів з М. Гоголя (1881) і з О. Пушкіна й Ю. Лєрмонтова «Укр. дітям» (1882), видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 Пчілка почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно Пчілка брала діяльну участь у жін. русі, разом з Н. Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок» (1887). У 1890-их pp. Пчілка жила в Києві, у 1906-14 pp. була ред.видавцем журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908-14). Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показу вала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу. До кращих творів Пчілки належать: «Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «За правдою» (1889), «Артишоки» (1907), «Півтора оселедця» (1908), п´єси «Сужена не огужена» (1881), «Світова річ» (1908) та ін. Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оповідань, Пчілка написала для дітей багато п´єс: «Весняний ранок Тарасовий» (1914), «Казка Зеленого гаю», «Щасливий день Тарасика Кравченка» (1920), «Киселик», «Скарб», «Мир миром» (1921), «Кобзареві діти», та ін. П. належить чимало перекладів і переспівів світової класики: Овідія, А. Міцкевіча, О. Пушкіна, Й. В. Ґете, Г. К. Андерсена, В. Гюґо. Крім того, вона написала низку публіцистичних, літ.-критичних статей і спогадів: «М. П. Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930). Великі заслуги Пчілки в ділянці дослідження українського фолкльору та етнографії. Наукове значення мають такі праці: «Укр. узори» (1912 і 1927), «Про леґенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та інше. У 1920 за антибольшовицькі виступи Пчілка була заарештована в Гадячому. Після звільнення з арешту виїхала в Мотилів Подільський, де перебувала до 1924, а відтоді до смерти жила в Києві, працюючи в комісіях УАН, чл.кор. якої була з 1925. Збірка творів: «Оповідання», І-III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, 1930).



Партнери