Електронна бібліотека/Драматичні твори

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 »

трошки?
Твої пісні вже й так були в тім домі.
 
А н т е й

Та з того я не винен.
 
Н е р і с а
 
Ні, ти "винен",
ти дав ученикам пісні списати
і, значить, сам їх випустив у світ.
А що римлянин оцінив їх краще,
ніж земляки, то се вже річ звичайна,
винуй у тім, як хочеш, Мецената.
Тепер в Елладі той лиш має славу,
кого похвалить Рим. Корінф оцінить
свого співця тоді, коли втеряе.
Якби ти в Рим дістався з Меценатом
і там здобув заслужений тріумф, -
бо Рим же вміє талани вінчати! -
а потім повернувся до Корінфа,
то рідні лаври, наче ряст весною,
прослалися б тобі попід ногами.
 
А н т е й
 
Топтати рідних лаврів я не хочу.
Тріумфи в Римі - то для мене ганьба.
 
Н е р і с а

Чого ж ти ждеш?
 
А н т е й
 
Признання в ріднім краї
без помочі ласкавих переможців.
 
Н е р і с а
 
Коли ж те буде? Як життя скінчиться?
Посмертна слава - то звичайний дар
таким співцям, як ти. А поки живі,
ніхто не чує їх, ніхто не бачить,
немов вони поховані в могилі.
Поринувши глибоко в думи й мрії,
такі співці не рухаються з місця,
а понад ними пролітає буйно
барвиста вакханалія життя
і кидає тому і лаври, й квіти,
хто вміє їх ловити на льоту.
Такому ж от, як ти, хіба лишиться
зів'яле листя та вінці нагробні.
Чи думаєш ти Рим перемогти
могильною незрушністю такою?
Тобою бувши, я б його сліпила
всім блиском генія свого й Еллади,
на всіх би сценах я запанувала,
всі форуми і портики посіла,
моє імення заглушило б гомін
імення цезаря! Оце була б
справдешня перемога!
 
А н т е й
 
Всі б казали:
"Яких співців скуповує наш Рим!
Зовсім уже пішла в старці Еллада!"
 
(Бере в руки Евфрозінин лавровий вінець).
 
Дивись, Нерісо, сей вінець єдиний
здобув я за життя, та він дорожчий
від всіх твоїх розхвалених тріумфів.
Коли такі вінці нагробні будуть,
так що ж, нехай скоріше прийде смерть!
 
(Надіває на голову вінець з гордим спокійним усміхом)
 
Н е р і с а
 
Антею, слухай! Я не можу більше
сього терпіти. Так затхнутись можна
в могильному повітрі сеї хати.
Ти або я повинні вийти в світ.
Я так тебе кохаю, що пристану
на те, щоб славою твоєю жити,
але зовсім без слави жить не можу -
я еллінка!
 
А н т е й
 
І хочеш добувати
в римлян ту славу?
 
Н е р і с а
 
У римлян чи в інших -
однаково. Мені потрібна слава,
як хліб, вода й повітря. Коли ти
мені того постачити не можеш,
без чого я не проживу, то мушу
сама собі здобути, а вмирати
не хочу я, бо я ще молода.
 
А н т е й
 
Та чим же ти здобудеш тую славу?
 
Н е р і с а
 
Тим, чим і ти здобув би - власним хистом.
 
А н т е й
 
Ти все-таки піти на сцену хочеш?
 
(Після паузи).
 
Ну що ж, Нерісо, я скажу по правді, -
коли тебе не марна примха кличе,
а муза Терпсіхора, я не смію
з богинею змагатись. Може, справді
ти можеш відродити для Корінфа
святую таємницю Діоніса.
 
Н е р і с а
 
О ні, не для КорінфаІ Ти не думай!
Мене корінфські оплески не ваблять.
Либонь, жива Неріса переважить
камінну Терпсіхору в Мецената,
як протанцює перед ним сьогодні
танець Танагри!
 
А н т е й
 
Ти, либонь, маячиш?
 
Н е р і с а

Ні, я ще не в гарячці.
 
А н т е й
 
Ти ж не можеш
на оргію піти!
 
Н е р і с а
 
Чому не можу?
Римлянка ходять скрізь - чому ж би й нам
не перейняти в їх того звичаю?
Прийду й скажу: "Мій чоловік недужий,
але, щоб не зневажить Мецената,
прислав мене, свою жону, в гостину..."
 
А н т е й

Ні, тв ве підеш!
 
Н е р і с а
 
Ти мене замкнеш?
Тоді вже я напевне буду знати,
що ти мене перекупив у рабство.
Але й рабині часом утікають.
Ти не впевняйся на замки.
 
А н т е й
 
Нерісо!!
 
Н е р і с а

Що, пане мій?
 
(Пауза).
 
Ну то рішай же зараз:
чи ти, чи я.
 
А н т е й
 
Ох, якби мав я силу
тебе від серця одірвати геть
і кинути, мов гадину отрутну,
римлянам тим під ноги!
 
Н е р і с а

 
(з коротким злісним сміхом)
 
Ти не можеш?
То мусиш покоритись. Може, згодом
ти сам мені подякуєш за се.
Бо я не відступлюсь від свого слова, -
коли не ти, то я здобуду слави,
і то сьогодні. Я доволі ждала.
 
А н т е й

 
(після важкого мовчання)
 
Так, я піду. Мені миліше буде
з римлянами, аніж отут з тобою.
 
Н е р і с а
 
Іди. Та оббери ж оте галуззя
з своєї голови - невже ж так підеш?
 
Антей сягає за голову, здіймав лаври, з проймаючим жалем дивиться на їх і мовчки кладе там, де стояла Евфрозіна, коли квітчала його.
 
Г о л о с Е в ф р о з і н и
 
(озивається з глибини дому)
 
Нерісо! Клич Антея! Йдіть обідать!
Уже готова оргія препишна!
 
Антей миттю кидається до хвіртки,
 
Н е р і с а
 
(доганяючи його)
 
Куди ж ти? Треба ж переодягтися!
 
А н т е й
 
Пусти мене! Бо прийде Евфрозіна,
а я не смію глянуть їй у вічі.
 
(Вибігає за хвіртку).
 
Е в ф р о з і н а

 
(виходить з дверей)

А де ж Антей?
 
Н е р і с а
 
На оргію пішов.
Його запрошено до

« 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 »

Останні події

07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
06.05.2025|15:24
«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
06.05.2025|15:20
Помер Валерій Шевчук
02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні


Партнери