
Електронна бібліотека/Проза
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
достатньо було просто пригрозити боржнику, Тоні залишав його стікати кров`ю, а коли достатньо було вистрілити в ногу, Ентоні стріляв в голову. Тепер Тоні відчував запах крові у власному роті, коли йому хотілося когось вдарити чи убити.
Лихо не ходить саме – так вважають більшість з приказок світу. Якось, у номері Тоні, коли той прокинувся з будуна в своєму готельному номері на Кипрі, задзвенів телефон. Мама сказала, що на операцію татові потрібні 15 тисяч доларів. Всього 15 тисяч – бо для Тоні то була не сума, але на дданий момент навіть приблизної суми в кишені бійця з кунг-фу не було. Коли через кілька днів він, відправивши поштовий грошовий переказ батькам, повертався додому, до нього підійшли полісмени-кіпріоти і попросили пройти з ним у відділок – усміхнувшись, Тоні дістав свій дипломатичний паспорт. Але це не дпомогло. В „Хілтоні” булдо пограбовано п`ять номерів найзаможніших клієнтів – свідченя проти Тоні були невідворотні.
Те, що Бог любить нас, - не порожні слова наштриканих релігійними домислами фанатиків-сектанітв – саме ту, у Центральній в`язниці Нікосії Тоні Ентоні зробить свій останній, і як казав він мені в Олександрії, головний свій вибір – він вибрав Ісуса Христа.
„У кунг-фу – багато шляхів спасіння. Але Христос сказав – я є правда, дорога і життяд . І цьому шляху Тоні вірний, більше ніж колись рідному діду Лоу-Сі, повагу якого він так хотів заслужити і донині.
Любовь
Любовь – единственное слово, способное дать ответ на то, почему все в этом мире так, а не иначе: почему вращается земля и звезды, отчего текут реки и дуют ветры, зачем цветет ромашка и жужжат пчелы, - и на прочие, весьма многие вопросы мироздания, как, пожалуй, и на самый главный вопрос: о причине самого мирозданья.
Читая «В начале сотворил Бог небо и землю» (Быт 1:1), каждый из нас, сообразно своим нынешним понятиям, готов воспринимать эти первые Божьи слова любви всяк на свой лад – один видит в них ужасающую и непостижимую для человеческого ума и воображения тотальную мощь Бога, другой – начало религиозного мифа иль сказки. Но правда в том, что с самого своего начала (и до самого последнего стиха) Библия повествует не о чем ином - о любви.
«И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему и по подобию Нашему, и да владычествуют они над рыбами морскими, и над птицами небесными, и над зверями, и над скотом, и над землею, и над всеми гадами, пресмыкающимися по земле» (Быт 1:26). Если считать сии слова мифом, то надо тотчас признать, что сама жизнь человека настолько не обладает вообще никаким смыслом, что самым справедливым было бы, пожалуй, уж лучше прервать ее тотчас, едва обнаружишь – и в себе, и в других – ведь, согласитесь, достаточно печально жить в этом мире веря в то, что твоя ценность – не выше стебля сорняка в твоем же огороде (печально в первую очередь потому, что ты, человек, почему-то понимаешь различие между собой и растением). Но если верить словам Библии как словам незыблемой и исключительной правды, то, согласитесь, большего подарка – вся земля, да и вся, по существу, вселенная - во владение человека, – кто из вас получал некий больший подарок на хоть какой-то из ваших дней рождения, кто слыхал о каком-либо подобном подарке?
Значение всех драгоценных слов первой главы Библии, в которой Бог сообщает, что Он создал весь мир и подарил его человеку, значительно возрастает, если понять мотив Божьего суперпоступка. Но чтобы понять мотив, нужно понять естество. Конечно, Бог велик, конечно, непостижим, конечно, осознать все величие Божье во всей полноте не под силу ни одному человеку. Но самая первая подсказка – о причине того, зачем Великий Бог Вседержитель все это делает ради, как нам иногда кажется, ничтожного человека (ведь многие из нас, и я в первую очередь, именно таковы!) – находится в самой первой главе Священного Писания: «...сотворим человека по образу Нашему и по подобию Нашему...». Допустим, мы не можем увидеть Бога по телевизору или вставить руку, как некогда сделал Фома, в бок Иисуса Христа. Но каждый из вас способен вспомнить свое поведение, или же, ежели таковые воспоминания по какой-либо причине никак не лезут в голову, понаблюдать за собой в дальнейшем. Как бы вы не относились к жизни и людям, чтобы вы не мнили о самих себе, насколько бы далеко вы не удалялись от общества и цивилизации, вы неизменно вынуждены будете признать, что страстно желаете общения с любыми другими людьми в этом мире, - хотя бы для того, чтобы возненавидеть или похулить сих людей, если в даный момент в вашем сердце нет места спокойному отношению и проявленьям любви. Если же вы все-таки вспомните свое личное детство, беспристрасно проанализировав его, то вынуждены будете признать, что стремились к общению либо к оценке других, что, если и испытывали любовь, то это чувство тогда было как бы несколько чище и несколько иным, чем ваше современное понятие о любви к другим (преимущественно, единственная для взрослого ассоциация при слышании слова «любовь» - это представление о противоположном поле). Но даже сейчас думая
Останні події
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка