Отже, не про Закарпаття, не про війну, ще й російськомовне – про таке пишуть неохоче, адже сьогодні навіть «Кайдашеву сім’ю» екранізують, бо більш нічого, а тут… Коротше, «живе» життя, яке минає... 

Господи, ну, хоч зрідка, Ти чуєш мене? я зарані готуюся до Твого ужинку. і хочу попросити лише про одне: як зіницю ока, бережи цю жінку. Сергій Татчин   До зустрічі у Девахані. Генрі... 

Так звана література факту – листи, щоденники, спогади, есеї – нині досягла рівня белетристики й переживає свій ренесанс. Читача вже мало приваблюють знекровлені штучні образи і деформація аж... 

Ех, майнути б оце на Сулу...Чомусь очі туманить габою,Хтось у серце вплітає журбу,Бо оте все давно під водою... Юрій Роговий. «Феодосію Роговому»   Дорогий Федосю! Я одержав твого... 

Це таки фантазія і нічого більше. Він довго тлумив завислий, розтягнутий спогад, це відчуття гаряче, немов кип’ятком ошпарило, – не більше. Справа часу. І він цього писати не збирається, і... 

Сьогодні усі говорять про коронавірус, та часом забувають, що інші хвороби нікуди не поділися. Маленькі пацієнти онкологічних відділень України як і завжди потребують не тільки лікування, але і... 

Здається, за майже 30 років існування наших відновлених незалежних держав ми практично не шукали точок взаєморозуміння із цим начебто знайомим, але насправді іґнорованим сусідом. Білоруський... 

сніг прийшов у Вінницю вночі як і вірші, ― я тут ні при чім я не кликав, а вони прийшли ― звідкілясь з грудневої імли Сергій Татчин Звикання до життя стається тоді, коли ти... 

Тоді, десь за часів президенства Ющенка, працював я заввідділом художньої літератури видавництва «Знання», що міститься на вулиці Стрілецька, де неподалік і мешкав Олійник. Борис Ілліч, за... 

Що й казати, наша нова література починається «Енеїдою» Івана Котляревського з її козакуватими троянцями… У постійному більш чи менш вдалому переосмисленні-перевдяганні подій, міфів, осіб і творів...