Re: цензії

16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом

Новини

16.07.2012|12:55|Буквоїд

Греки, араби і ми

Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантиґтона.

Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка - полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма. Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв´язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XVI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці?

Для істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.

 

Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках / за ред. Ф. Бютґена, А. де Лібера, М. Рашеда, І. Розьє-Катак; пер. з фр. та наук. ред. А.Рєпа. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 304 с. - (Серія «Ідеї та Істо­рії», ISBN 978-966-521-459-5; вип. 8).

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
03.01.2026|18:39
Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
23.12.2025|16:44
Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
23.12.2025|13:56
«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
23.12.2025|13:07
В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
23.12.2025|10:58
“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
23.12.2025|10:53
Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
22.12.2025|18:08
«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського


Партнери