Ім´я Юри Зойфера українському читачеві майже невідоме, хоча сьогодні без його політичних віршів, полум´яної публіцистики, а насамперед без його драматичних творів не обходиться жодна антологія австрійської літератури міжвоєнного часу. У виданні вміщено його «Пісню про Дахау», яка стала гімном в´язнів нацистських концтаборів, гостросюжетні викривальні п´єси, оповідання та есе австрійського письменника трагічної долі, який народився і провів свої дитячі роки в Україні.

«Упродовж кількох повоєнних десятиліть творчість Юри Зойфера була відома лише вузькому колу спеціалістів - для більшості театралів він був загадковим незнайомцем. Його ім´я неможливо було віднайти в історіях літератури, хіба що в історії кабаре про нього згадували як про автора тридцятих років, коли мистецтво віденської «малої сцени» було ще великим. Незважаючи на цю велич, майже всі інші творіння того часу забуті. Натомість п´єси Юри Зойфера живуть донині, їх, як і перше, ставлять на багатьох театральних підмостках, і то не тільки в Австрії.»

Горст Ярка (Міссула, Монтана, США)

Юра Зойфер (1912-1939) - син харківського підприємця, що втік від більшовицької революції до Відня, - належить до найпомітніших постатей віденської «субкультури» 30-х років 20 ст. Його називали «австрійським Бюхнером». У своїй творчості він продовжив традиції політичної сатири Генріха Гайне, Ґеорґа Гервеґа, Карла Крауса й Курта Тухольського, поєднавши принципи віденського народного театру Фердинанда Раймунда та Йоганна Нестроя з прийомами політичного кабаре та драматичними ефектами молодого Бертольта Брехта. Життя 26-літнього Юри Зойфера трагічно обірвалося у нацистському концтаборі Бухенвальд. У книзі, що виходить до сторіччя з дня народження австрійського письменника, вміщено його найвідоміші п´єси, оповідання та есеї.