Re: цензії

14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Ліричний щоденник Роксолани Жаркової
10.07.2026|Ігор Чорний
Коли магія поза законом
10.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Сміливість бути собою
10.07.2026|Віктор Вербич
«Збережи цей світ – святий, зукраїненний»
08.07.2026|Інеса Матіїшин, філолог
Любов і біль в романі Степана Процюка «Троянда ритуального болю»
07.07.2026|Ігор Зіньчук
Література, що свідчить: про роман Оксани Радушинської «Псалом Давида»
26.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Франківськ пісенний
26.06.2026|Віктор Вербич
Коли cвіт – в обіймах мелодії дощу
24.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Під знаком невтомності

Новини

27.04.2014|10:37|Буквоїд

Кава по-польськи

Розпочинається все просто. Завдання, яке поставив у заповіті барон Карл-Отто фон Пферденкруп перед племінником по сестрі і єдиним спадкоємцем, було простим і неймовірним: знайти в Україні пані Марію (прізвища спадкодавець не пам’ятає), яку герр Пферденкруп полюбив на все життя, перебуваючи в названій країні під час Східної кампанії 1941-1945 рр.., і передати їй або її спадкоємцям частку спадщини розміром в 1 відсоток, яка становить 1 млн. ойро.

Маразм ситуації полягав у тому, що пан барон не тільки прізвища Марії не пам´ятав, але і назви населеного пункту. Лише те, що було це десь у Київській гебіт. 

Жертвою кохання майора і за сумісництвом його єдиним спадкоємцем виявився Ріхард Шваненвальд, друг улюблених німецьких артистів головного героя — журналіста Олексія. І перша проблема пошуків полягала в тому, що в часи, коли дядечко-барон закохувався в наших краях, Київська область була вдвічі більшою: після війни від неї відрізали шмат і створили з нього Черкаську. 

Друга проблема з’ясовується дещо пізніше, вже під час поїздки Україною. Виявляється, що не тільки вони шукають Марію — вона потрібна також нащадку давнього роду Кримських ханів — Гераїв, оскільки в 1942 році Карл-Отто передав їй на збереження реліквію цього роду. Реліквія вважалася загубленою ще в далекому 1771... 

Сергій Батурин. Кава по-польськи. — Київ: Дуліби, 2014, 264 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.07.2026|17:03
Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
16.07.2026|10:32
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
16.07.2026|10:30
Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
14.07.2026|14:39
BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
14.07.2026|09:25
У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
10.07.2026|09:37
Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»
07.07.2026|20:35
Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
07.07.2026|13:15
Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
03.07.2026|14:00
Звернення Софії Русової
01.07.2026|16:44
Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»


Партнери