Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Новини

27.04.2014|10:37|Буквоїд

Кава по-польськи

Розпочинається все просто. Завдання, яке поставив у заповіті барон Карл-Отто фон Пферденкруп перед племінником по сестрі і єдиним спадкоємцем, було простим і неймовірним: знайти в Україні пані Марію (прізвища спадкодавець не пам’ятає), яку герр Пферденкруп полюбив на все життя, перебуваючи в названій країні під час Східної кампанії 1941-1945 рр.., і передати їй або її спадкоємцям частку спадщини розміром в 1 відсоток, яка становить 1 млн. ойро.

Маразм ситуації полягав у тому, що пан барон не тільки прізвища Марії не пам´ятав, але і назви населеного пункту. Лише те, що було це десь у Київській гебіт. 

Жертвою кохання майора і за сумісництвом його єдиним спадкоємцем виявився Ріхард Шваненвальд, друг улюблених німецьких артистів головного героя — журналіста Олексія. І перша проблема пошуків полягала в тому, що в часи, коли дядечко-барон закохувався в наших краях, Київська область була вдвічі більшою: після війни від неї відрізали шмат і створили з нього Черкаську. 

Друга проблема з’ясовується дещо пізніше, вже під час поїздки Україною. Виявляється, що не тільки вони шукають Марію — вона потрібна також нащадку давнього роду Кримських ханів — Гераїв, оскільки в 1942 році Карл-Отто передав їй на збереження реліквію цього роду. Реліквія вважалася загубленою ще в далекому 1771... 

Сергій Батурин. Кава по-польськи. — Київ: Дуліби, 2014, 264 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери