Re: цензії
- 05.06.2026|БуквоїдПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
- 23.05.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівБог любові – тут, на землі
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Головна книга цієї весни
Маргарита Сурженко. Квартира київських гріхів [Текст]: роман /. — Брустурів: Дискурсус, 2017. — 256 с.
«Квартира київських гріхів» допоможе розпочати березень яскраво.
Серед десятків тисяч людей ми знаходимо одну. Розуміємо, що справа зовсім не в кольорі волосся, розмірі його гаманця чи її грудей. Магнетизм. Вас просто притягує до тієї людини. Саме так розпочинається книга про Хтивість, яка руйнує життя мешканців Києва, але разом з тим наповнює його сенсом і щастям. Зазвичай це вона – приваблива гріхиня підкидає випробування на кожного, хто живе в столиці чи буває тут проїздом. Але цієї весни випробування звалюються на її голову. Вона закохується. Рефлексуючи на свій стан, усвідомлює, в її тілі відбуваються ті ж самі процеси, що в її жертвах. Вона втрачає контроль над собою, робочі справи йдуть все гірше, а навколо неї страждають інші.
Серед десятків тисяч книг ми знаходимо одну в книжковому магазині або Інтернеті. Нас притягує саме до неї. Чому? Бо в тій книжці є душа і її мелодія співзвучна з співом нашої душі. Так «Квартиру київських гріхів» точно притягує до тих, хто чекав весну занадто довго і йому вона конче необхідна. В надмірних дозах. Адже пристрасті і любові тут на кожній сторінці є вдосталь. І ця душа кричить, то сміється від щастя, то плаче від суму. І ми впізнаємо в цьому стогоні себе і свій біль. Від того він стає меншим, а шрами заживають.
Крім Хтивості, яка не може відпустити головного героя, але й бути з ним не може, тут є інші гріхині. Лінощі постійно щось робить, боїться сидіти на місці, квапиться і все встигає. Ненаситність сидить на дієті і вражає всіх своєю стрункістю. Жадоба нічого не жаліє для всіх, хто зустрічається їй на шляху. Всього їх сім, і живуть вони посеред Києва. Тому в книзі ми зустрічаємо знайомі місця. Тут кафе, в яких нам доводилось пити ароматну каву, тут Пішохідний мостик, на якому ми гуляли з коханою людиною, тут спальні райони з повіями і наркоманами. Тут все такі рідне, але водночас таке незвичне, адже звичайну буденність просякає невидима магія гріхинь, які можливо саме зараз стоять десь поруч і виконують свою роботу, спокушаючи нас.
Звісно тут є чоловік. Він звичайний, але став незвичайним для Хтивості. Тут є його боротьба. За своє життя, за право на існування, а пізніше за мрію і кохання. Чи переможе він? Думаю, ви здогадається відповідь. Але як саме він пройде цей шлях, можна почитати в головній книжці цієї весни. Щиро зізнаюсь, книга наповнила мене магією, невидимим шармом, який лишається після того, як остання сторінка прочитана. Тепер я несу її з собою і іноді загадково посміхаюсь. Їду в метро, стою біля світлофора, п’ю каву і тепер всюди зі мною той образ гріхині, яка так щиро любить своє життя і своє місто. Я тепер теж його ще більше і люблю весну, яка розквітає у Києві.
Коментарі
Останні події
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
