Re: цензії
- 08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськСвітлойменність
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Головна книга цієї весни
Маргарита Сурженко. Квартира київських гріхів [Текст]: роман /. — Брустурів: Дискурсус, 2017. — 256 с.
«Квартира київських гріхів» допоможе розпочати березень яскраво.
Серед десятків тисяч людей ми знаходимо одну. Розуміємо, що справа зовсім не в кольорі волосся, розмірі його гаманця чи її грудей. Магнетизм. Вас просто притягує до тієї людини. Саме так розпочинається книга про Хтивість, яка руйнує життя мешканців Києва, але разом з тим наповнює його сенсом і щастям. Зазвичай це вона – приваблива гріхиня підкидає випробування на кожного, хто живе в столиці чи буває тут проїздом. Але цієї весни випробування звалюються на її голову. Вона закохується. Рефлексуючи на свій стан, усвідомлює, в її тілі відбуваються ті ж самі процеси, що в її жертвах. Вона втрачає контроль над собою, робочі справи йдуть все гірше, а навколо неї страждають інші.
Серед десятків тисяч книг ми знаходимо одну в книжковому магазині або Інтернеті. Нас притягує саме до неї. Чому? Бо в тій книжці є душа і її мелодія співзвучна з співом нашої душі. Так «Квартиру київських гріхів» точно притягує до тих, хто чекав весну занадто довго і йому вона конче необхідна. В надмірних дозах. Адже пристрасті і любові тут на кожній сторінці є вдосталь. І ця душа кричить, то сміється від щастя, то плаче від суму. І ми впізнаємо в цьому стогоні себе і свій біль. Від того він стає меншим, а шрами заживають.
Крім Хтивості, яка не може відпустити головного героя, але й бути з ним не може, тут є інші гріхині. Лінощі постійно щось робить, боїться сидіти на місці, квапиться і все встигає. Ненаситність сидить на дієті і вражає всіх своєю стрункістю. Жадоба нічого не жаліє для всіх, хто зустрічається їй на шляху. Всього їх сім, і живуть вони посеред Києва. Тому в книзі ми зустрічаємо знайомі місця. Тут кафе, в яких нам доводилось пити ароматну каву, тут Пішохідний мостик, на якому ми гуляли з коханою людиною, тут спальні райони з повіями і наркоманами. Тут все такі рідне, але водночас таке незвичне, адже звичайну буденність просякає невидима магія гріхинь, які можливо саме зараз стоять десь поруч і виконують свою роботу, спокушаючи нас.
Звісно тут є чоловік. Він звичайний, але став незвичайним для Хтивості. Тут є його боротьба. За своє життя, за право на існування, а пізніше за мрію і кохання. Чи переможе він? Думаю, ви здогадається відповідь. Але як саме він пройде цей шлях, можна почитати в головній книжці цієї весни. Щиро зізнаюсь, книга наповнила мене магією, невидимим шармом, який лишається після того, як остання сторінка прочитана. Тепер я несу її з собою і іноді загадково посміхаюсь. Їду в метро, стою біля світлофора, п’ю каву і тепер всюди зі мною той образ гріхині, яка так щиро любить своє життя і своє місто. Я тепер теж його ще більше і люблю весну, яка розквітає у Києві.
Коментарі
Останні події
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
