Re: цензії
- 07.04.2026|Микола Миколайович ГриценкоБунт проти розуму як антиспоживацький протест
- 07.04.2026|Віктор ВербичІгор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
- 07.04.2026|Ірина КовальНа межі нового народження
- 07.04.2026|Надія ЄришЛютий, який досі триває
- 06.04.2026|Андрій Павловський, письменник, журналіст, педагог, турагентСвітло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
- 06.04.2026|Віктор ВербичУ парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
- 05.04.2026|Вікторія ФесковаАрхітектура травми: як заповнити «Її порожні місця»
- 02.04.2026|Ігор ЗіньчукВійна, яка стосується кожного
- 30.03.2026|Валентина Семеняк, письменницяСлово його вивершується, сіється, плодоносить…
- 25.03.2026|Анастасія БорисюкЧи краще озирнутися й не мовчати?
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Головна книга цієї весни
Маргарита Сурженко. Квартира київських гріхів [Текст]: роман /. — Брустурів: Дискурсус, 2017. — 256 с.
«Квартира київських гріхів» допоможе розпочати березень яскраво.
Серед десятків тисяч людей ми знаходимо одну. Розуміємо, що справа зовсім не в кольорі волосся, розмірі його гаманця чи її грудей. Магнетизм. Вас просто притягує до тієї людини. Саме так розпочинається книга про Хтивість, яка руйнує життя мешканців Києва, але разом з тим наповнює його сенсом і щастям. Зазвичай це вона – приваблива гріхиня підкидає випробування на кожного, хто живе в столиці чи буває тут проїздом. Але цієї весни випробування звалюються на її голову. Вона закохується. Рефлексуючи на свій стан, усвідомлює, в її тілі відбуваються ті ж самі процеси, що в її жертвах. Вона втрачає контроль над собою, робочі справи йдуть все гірше, а навколо неї страждають інші.
Серед десятків тисяч книг ми знаходимо одну в книжковому магазині або Інтернеті. Нас притягує саме до неї. Чому? Бо в тій книжці є душа і її мелодія співзвучна з співом нашої душі. Так «Квартиру київських гріхів» точно притягує до тих, хто чекав весну занадто довго і йому вона конче необхідна. В надмірних дозах. Адже пристрасті і любові тут на кожній сторінці є вдосталь. І ця душа кричить, то сміється від щастя, то плаче від суму. І ми впізнаємо в цьому стогоні себе і свій біль. Від того він стає меншим, а шрами заживають.
Крім Хтивості, яка не може відпустити головного героя, але й бути з ним не може, тут є інші гріхині. Лінощі постійно щось робить, боїться сидіти на місці, квапиться і все встигає. Ненаситність сидить на дієті і вражає всіх своєю стрункістю. Жадоба нічого не жаліє для всіх, хто зустрічається їй на шляху. Всього їх сім, і живуть вони посеред Києва. Тому в книзі ми зустрічаємо знайомі місця. Тут кафе, в яких нам доводилось пити ароматну каву, тут Пішохідний мостик, на якому ми гуляли з коханою людиною, тут спальні райони з повіями і наркоманами. Тут все такі рідне, але водночас таке незвичне, адже звичайну буденність просякає невидима магія гріхинь, які можливо саме зараз стоять десь поруч і виконують свою роботу, спокушаючи нас.
Звісно тут є чоловік. Він звичайний, але став незвичайним для Хтивості. Тут є його боротьба. За своє життя, за право на існування, а пізніше за мрію і кохання. Чи переможе він? Думаю, ви здогадається відповідь. Але як саме він пройде цей шлях, можна почитати в головній книжці цієї весни. Щиро зізнаюсь, книга наповнила мене магією, невидимим шармом, який лишається після того, як остання сторінка прочитана. Тепер я несу її з собою і іноді загадково посміхаюсь. Їду в метро, стою біля світлофора, п’ю каву і тепер всюди зі мною той образ гріхині, яка так щиро любить своє життя і своє місто. Я тепер теж його ще більше і люблю весну, яка розквітає у Києві.
Коментарі
Останні події
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
- 06.04.2026|10:40Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
- 03.04.2026|09:24Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»
- 30.03.2026|13:46Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
- 30.03.2026|11:03Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
- 30.03.2026|10:58У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
