
Re: цензії
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
Видавничі новинки
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
Re:цензії
Головна книга цієї весни
Маргарита Сурженко. Квартира київських гріхів [Текст]: роман /. — Брустурів: Дискурсус, 2017. — 256 с.
«Квартира київських гріхів» допоможе розпочати березень яскраво.
Серед десятків тисяч людей ми знаходимо одну. Розуміємо, що справа зовсім не в кольорі волосся, розмірі його гаманця чи її грудей. Магнетизм. Вас просто притягує до тієї людини. Саме так розпочинається книга про Хтивість, яка руйнує життя мешканців Києва, але разом з тим наповнює його сенсом і щастям. Зазвичай це вона – приваблива гріхиня підкидає випробування на кожного, хто живе в столиці чи буває тут проїздом. Але цієї весни випробування звалюються на її голову. Вона закохується. Рефлексуючи на свій стан, усвідомлює, в її тілі відбуваються ті ж самі процеси, що в її жертвах. Вона втрачає контроль над собою, робочі справи йдуть все гірше, а навколо неї страждають інші.
Серед десятків тисяч книг ми знаходимо одну в книжковому магазині або Інтернеті. Нас притягує саме до неї. Чому? Бо в тій книжці є душа і її мелодія співзвучна з співом нашої душі. Так «Квартиру київських гріхів» точно притягує до тих, хто чекав весну занадто довго і йому вона конче необхідна. В надмірних дозах. Адже пристрасті і любові тут на кожній сторінці є вдосталь. І ця душа кричить, то сміється від щастя, то плаче від суму. І ми впізнаємо в цьому стогоні себе і свій біль. Від того він стає меншим, а шрами заживають.
Крім Хтивості, яка не може відпустити головного героя, але й бути з ним не може, тут є інші гріхині. Лінощі постійно щось робить, боїться сидіти на місці, квапиться і все встигає. Ненаситність сидить на дієті і вражає всіх своєю стрункістю. Жадоба нічого не жаліє для всіх, хто зустрічається їй на шляху. Всього їх сім, і живуть вони посеред Києва. Тому в книзі ми зустрічаємо знайомі місця. Тут кафе, в яких нам доводилось пити ароматну каву, тут Пішохідний мостик, на якому ми гуляли з коханою людиною, тут спальні райони з повіями і наркоманами. Тут все такі рідне, але водночас таке незвичне, адже звичайну буденність просякає невидима магія гріхинь, які можливо саме зараз стоять десь поруч і виконують свою роботу, спокушаючи нас.
Звісно тут є чоловік. Він звичайний, але став незвичайним для Хтивості. Тут є його боротьба. За своє життя, за право на існування, а пізніше за мрію і кохання. Чи переможе він? Думаю, ви здогадається відповідь. Але як саме він пройде цей шлях, можна почитати в головній книжці цієї весни. Щиро зізнаюсь, книга наповнила мене магією, невидимим шармом, який лишається після того, як остання сторінка прочитана. Тепер я несу її з собою і іноді загадково посміхаюсь. Їду в метро, стою біля світлофора, п’ю каву і тепер всюди зі мною той образ гріхині, яка так щиро любить своє життя і своє місто. Я тепер теж його ще більше і люблю весну, яка розквітає у Києві.
Коментарі
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»