
Re: цензії
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
- 17.06.2022|Тетяна Дігай, ТернопільДиво в тому, що життя, попри все, триває
- 10.06.2022|Михайло ЖайворонЛакмусовий індикатор моралі та ученості
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
Видавничі новинки
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Коли відповідь передує запитанню. «Хто ти такий?» Артема Чеха
У нашому швидкісному житті, зануреному в on- і віддаленому від of-, обстріляному війною і розгепаному святковими фейєрверками, ще вистачає місця для меланхолійних спогадів про минуле. Люди згадують пережиті радощі і кривди, розміщують у соцмережах чорно-білі фотографії і, зворушені до сліз, натхненно шукають по світу колишніх однокласників, коханих, сусідів, а, може, й самих себе… Уже й 90-ті стали колишнім, пережитим. Мені ж тисне грудка в тому минулому. Не ностальгую. Не хочу навіть у спогадах повертатися туди. Там незатишно, боязко, соромно і небезпечно. Не люблю музику 90-х, давно викинула речі молодості, зачинила квартиру з подертим лінолеумом і поїхала в інше місто, не телефоную старим друзям.
Так було… Але прочитала книгу Артема Чеха «Хто ти такий?». Питання зачепило затаєне в душі. Відчула несподіване – хтось ніби розтовк ту грудку, що заважала вже стільки років.
Книга не легка для сприйняття, однак читається напрочуд легко. Автор занурює в таку атмосферу, що хочеться тікати подалі. Але не тікаєш. Вчитуєшся, реагуєш, торкаєшся подумки образів, надто знайомих і зворушливих – як совість. Раптом залишаєш осторонь свої здобутки та нажитий комфорт і повертаєшся туди… У світ напівголодний та збіднілий, у побут з дешевими соєвими стравами, громіздкими меблями, поношеним одягом, дешевим дезоторантом. Там дуже багато бруду і затхлості. Там п’янство, важкі заробітки, лайки, бійки і навіть вбивства… Там існує розуміння, що «життя паскудне і безперспективне». Образи людей у книзі –переконливі типи суспільства. Діти – «всі вони росли без тат». Жінки – «одурманені бідністю». Чоловіки ж ховаються від важких проблем, або самі створюють ті проблеми.
Чому підліток хоче повіситися на маминих колготках у ванній і мама теж задумується про той самий спосіб покінчити з життям? Чому хлопці й дівчатка швидко дорослішають, ранній секс сприймають як сімейні стосунки, однак говорять не про любов, а про гроші? Чому дружина виплачує непомірні борги за чоловіка, залишаючи дитину на бабусю? Як у зрадливому і навіть страшному світі підліток знаходить натхнення для поезії і музики? І в чому ж порятунок від ганьби, злиднів і розпачів? Складні питання відкриваються як старі рани, приховані й неліковані. І ті болячки не залишаються зяяти. Вони проговорюються впевнено, щиро і правдиво, то з огидою, а то й з гумором.
Артем Чех у своїх інтерв’ю зізнається, що книга автобіографічна. Його Тимофій – хлопець з багатою уявою, вразливою душею і цікавим досвідом відображає характер часу, з болями, загартуванням і надією. У це віриться.
Книга не тільки про 90-ті. Радянське минуле чіпко тримається за вчинки, характер і побут людей, пояснюючи причини посттоталітарної розгубленості серед свободи. А ще пам’ять про війну в Афганістані. Вона як старий чобіт із брудом, гниллю і кров’ю, вивернутий і кинутий нам на вимиту підлогу. Дивіться, нюхайте і гидуйте, але й не забувайте про біль того, хто носив чобіт. Фелікс – персонаж, що волочить війну за собою. Поряд із ним нелегко, лячно, але й захопливо. Особливо Тимофію.
Фелікс і Тимофій – два різні світи, яким випало жити в один час, в одному місті і в одній квартирі. Їхнє протистояння і взаєморозуміння пояснюють багато і змушують замислитися: чи все я знаю про себе, чи в усьому зізнався собі?
Головне запитання «Хто ти такий?» чітко промовлено аж на останніх сторінках книги. Тоді як відповіді на нього – розлогі і стислі, пекучі й приємні – уже відомі.
Художня глибина смислів варта уваги. Цьому підтвердження – перемога роману «Хто ти такий?» у конкурсі «Книга року ВВС–2021».
Цікаво, чи читає твори Артема Чеха Софія Ротару? А то і вона хай би щось пригадала про поїздку в «есве»-вагоні в 1972-му.
Проговорення минулого таки зцілює… Уже на останній сторінці якось світліше стало на душі.
А потім отримала повідомлення в месенджері від найдорожчої, але майже забутої подружки, з якою колись їли соєві котлети, виживали з додаткових заробітків і разом виховували дітей. «Привіт! Не знаю, чому тобі не спиться, але раз ти вже в мережі, то…». Вона повідомила про смерть нашого спільного знайомого… Говорили довго. Нам слід багато ще всього сказати. Поки є час…
Дещо треба переглянути в 90-х. Уже не боязко. Дякую, авторе!
Коментарі
Останні події
- 23.06.2022|16:23Фільм «Щоденник гопника» виходить на великі екрани
- 21.06.2022|17:50«Для підтримки духу воюючої України»
- 21.06.2022|12:16У Києві відкривається виставка про злочини Росії проти медіа в Україні
- 20.06.2022|15:33Відбудеться форум «Музи не мовчать!»
- 16.06.2022|16:21Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
- 15.06.2022|15:51«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією
- 15.06.2022|15:50Соціально-освітній проєкт «Читаємо разом» зібрав 150 000 глядачів
- 09.06.2022|17:00Фільм «Щоденник гопника» вийде в українських кінотеатрах наприкінці червня
- 07.06.2022|17:11Помер автор бестселерів «Москва ординська» та «Країна Моксель, або Московія»
- 07.06.2022|15:28Український ПЕН розпочинає третій сезон проєкту "Мереживо"