Мене вразила щирість, з якою Перша леді Америки, дружина 44 Президента США Барака Обами, Мішель на сторінках своєї книги «Становлення» розповідає про своє життя, батьків, сім´ю, роботу, виховання та навчання дітей, передвиборчі кампанії чоловіка, любов, турботу, підтримку з боку рідних, співробітників, членів своєї команди, яку відчуває весь час.

В книзі постійно відбувається акцент на те, що авторка стала успішною саме завдяки допомозі усіх цих та багатьох тисяч інших людей різних професій та верств населення, з якими вона зустрічалася, товаришувала, працювала. Жінка досягла успіху і стала тією, ким вона є сьогодні, а саме: адвокат, письменниця, політична діячка, подкастерка.

З особливим теплом, любов`ю, повагою, вдячністю авторка згадує свого батька «Фрейзера Робінсона, який понад двадцять років працював у Чикаго. Наглядав за котлами фільтраційної станції на березі озера. Попри розсіяний склероз, що заважав батькові ходити, він не пропустив жодного робочого дня».

Книга написана у формі мемуарів, тому сюжет, у класичному розумінні цього слова, відсутній. Читач не знайде у книзі діалогів, але завдяки чудовому перекладу українською Максима Гоцацюка читається надзвичайно легко, захоплююче.

Мішель ділиться з читачем своїми спогадами, хвилюваннями, роздумами, проблемами дуже відверто, невимушено. Часто виникає враження, що авторка десь поруч із запашною чашкою кави в руках.

Важливо сказати, що відчуття відмінності від інших людей через колір шкіри, тією чи іншою мірою відчуваєш впродовж всієї оповіді. Жінці доводиться в кілька разів більше працювати, докладати більше зусиль, щоб довести своє право на досягнення успіху в роботі, громадській або юридичній діяльності. Вона зізнається, що їй ніколи не подобалася політика, часто надокучлива увага представників ЗМІ до неї, але вона завжди прагнула відкривати шлях до успіху для інших людей. Перебуваючи в статусі Першої леді майже 10 років, з 2008 року, впродовж двох президентських термінів чоловіка, Мішель понад усе прагне бути корисною громадянам своєї країни, змінити їхнє життя на краще, використавши для цієї мети можливості, які в неї з´явилися. Спільними зусиллями своєї команди, авторка започатковує та успішно реалізує проєкти, спрямовані на протидію та вирішення проблеми ожиріння серед американських дітей, займається популяризацією здорового способу життя, фізичної активності серед дітей та молоді, відвідує госпіталі, де лікуються ветерани війни, щоб допомогти вирішити або полегшити проблеми людей, котрі втратили здоров´я захищаючи інтереси країни, але зберегли гідність людини, громадянина, для якої обов´язок військового перед країною вагоміший за будь –які інші цінності.

Книга показує Першу леді, як звичайну людину, люблячу матір, турботливу дружину, доньку, сестру. На сторінках часто описані найдрібніші деталі її підготовки до публічного виступу перед багатьма тисячами людей під час передвиборчої кампанії Барака або ж їх романтичної вечері при свічках наприкінці виснажливого робочого тижня, коли нарешті з´являється коротка мить для двох.

«Становлення» однозначно книга, що варта уваги, тому що сповнена оптимізму, надії, віри в те, що кожна людина, незалежно від статусу в суспільстві, кольору шкіри, своїх фізичних можливостей може і повинна завжди прагнути досягати більшого, вдосконалюватися, жити із відчуттям власної мети, наполегливо, хай мало помітними кроками рухатися вперед заради її втілення.

Письменниця ніби хоче сказати читачеві: «Якщо мені вдалося досягти успіху, то вам це теж до снаги, то ж не здавайтеся, а опирайтеся на людей, які вірять у ваші сили, цінують здібності. Не зважайте на тих, хто радітиме з вашої невдачі, адже це лише ваш шлях – нелегкий, звивистий, але унікальний і тому, неповторний».

 Становлення триває...