Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Головна\Авторська колонка\Про приємне і сумне

Авторська колонка

08.01.2023|21:08|Ярослав Орос

Про приємне і сумне

У Станіслава Вишенського є такі рядки:

 

Альта-річкаБула й пересохла

   А художник малює – і квит:

   За натуру роса невисока

   І висока небесна блакить.

 

Поет часто звертався у своїй творчості і до Альти, і до Переяслава, вулиць і мешканців міста звідки він родом. Дуже виразно те проявляється в його автобіографічному нарисі «Після пристрастей і страстей».

Ось перед Новим роком з Переяслава надійшла приємна звістка. Міськрада перейменувала вулицю Чехова на Станіслава Вишенського. Тричі приємно, що мій навчитель і старший побратим увічнений у княжому місті.

В селі Лісники побіля Києва відійшов у засвіти письменник, автор знакового роману «На протилежному боці від добра», політв’язень Василь Рубан. Ба більше, недавно від рук загарбників поклав голову на полі бою його син Віктор. Уже йшлося про те, щоб у Лісниках перейменувати одну з вулиць – на вулицю Рубанів... А віз і нині там!

Років дванадцять тому не стало Олександра Гнатовича Мукомели. Склалося так, що коли він переставився, я був у Монастирищі, райцентрі на Черкащині. Й залишився на кілька діб, аби провести Олександра Гнатовича в останню дорогу.

Той, хто закінчив журфак Шевченкового універу не дасть збрехати про Мукомелу. Щирий, добродушний був чоловік, на той час з проукраїнськими поглядами...

Дотепер у Монастирищі ходить спогад, як за Союзу в райкомі партії жартували: «Завдяки Мукомелі в нашому районі більше журналістів ніж доярок». Олександр Гнатович дбав, сприяв своїм земляка вибитися в люди.

В селі Долинка Монастирищенського району я звернувся на поминках до присутніх, аби вулицю якогось партійно-радянського діяча, на якій народився і виріс О. Мукомела, тутешня громада перейменувала на честь Олександра Гнатовича. Тоді за накритими столами майже всі закивали головами: «Так і буде».

Через рік зателефонував я небожу Мукомели, поцікавився, чи справдилася моя пропозиція? На що почув у слухавку: «Та ти знаєш, не все так просто, щоб перейменувати вулицю у Долинці... Завжди бракує голосів депутатів».

А щоб вам пусто було! Спересердя я загнув масне слівце.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери