Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Головна\Авторська колонка\Попри Трампа пошився в дурні й Юрій Винничук

Авторська колонка

29.03.2025|16:18|Ярослав Орос

Попри Трампа пошився в дурні й Юрій Винничук

Споглядаєш за літпроцесом в Україні – не надивуєшся. Перед веде не Київ, а «Станіславський феномен» разом з Лемберґом. Тьху!.. А де ж те місто, що я люблю безтями… Брехня… Не віриться… Тут Панько Куліш з Тарасом Шевченком, і той само Іван Франко вважали його, сей осередок, за дух їхньої праці. Тепер – на, Станисла́вів і Lwów заряджають в українському місті.

Та тривало те недовго, допоки не втрутився у всесвітню хохляндію Trump. Полетіли ж шкереберть і андруховичі, і забушки… Ґранти… Поки що ще світить голими тілесами (прикриваючись фіговим листком Шевкома) Ю. Іздрик. Теж уродженець спольщених українських країв.

Київ, бач, дотепер страждає як не Москвою, то Варшавою.

 

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучше, як батьки ходили.

Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,

А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство

Віру заступило.

Очі в очі я тільки раз бачив Ю. Винничука. Тими роками за столом у кафешці Будинку кіно злегка чаркувалися: Василь Рубан, Станіслав Вишенський, Юрій Винничук і я. Він, сей галичанин, зверхньо поглядав на нас. Мовляв, та що ви тут, азіяти, петраєте проти мене… Галичина се – Польща, Европа… Ви, себто троє нас за столом, і нігтя не варті мого. Відсталі од світу. Треба брати приклад з «локомотивної» Галіції… 

Рубан зиркнув на Вишенського, Стас на мене: «Нє-є, з сим галіціянтом нам не по дорозі. Зарозумілість нам, українцям, лише на шкоду».

Й сталося те, що сталося. Юрка Винничука спочатку викинули з ПЕН-клубу, й знову поновили. 

Тепер скажи, чи переможе Україна Московщину, коли український ПЕН-клуб – банкрут!

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса


Партнери