Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Кримінальне чтиво

Гості з майбутнього

Віктор Ярославцев. Вбивство на вулиці Скорини. – Хмельницький, Цюпак, 2008. – 118 с.

Жанр: слідство вестимуть знавці 

Про автора, який живе та видається в місті Хмельницькому, можна сказати лише одне: він хоче писати детективні історії, робить це старанно і чудово обізнаний з процедурними моментами досудового слідства. Невеличкий роман Віктора Ярославцева «Вбивство на вулиці Скорини» з невеличким навіть для Хмельницького тиражем 500 примірників можна читати, як підручник-посібник для працівника карного розшуку.

«Не переводячи подих, він почав легенько посувати жердину до себе, і поклав мачете на край берега. Потім витяг з кишені целофан. Володимир обережно, використовуючи носову хустку, щоб не залишити відбитків, обгорнув мачете целофаном. Свою знахідку він поклав до кулька» (стор.80) – ось як треба акуратно ставитись до речових доказів, знайдених неподалік місця скоєння злочину. Причому непересічного: родину відомого бізнесмена, який робить гроші на ядерному пальному, по-звірячому порубали мачете. Вже є перший підозрюваний, його давно розшукують, і на допомогу місцевим сищикам прибув слідчий Володимир Ліщинський. Котрий, дотримуючись усіх можливих та неможливих правил, не допускаючи жодних порушень та не пославши матом жодного тупого підлеглого, вираховує істинного вбивцю.

Коли історія про вбивство на вулиці Скорини лиш починається, докладний огляд місця вбивства та допит свідків, котрий займає 25 сторінок (трошки менше чверті роману),  сприймається як своєрідний авторський хід. Творчий метод, на який має право кожен митець. Проте чим далі, тим більше вгрузаєш у букву закону, якої дотримується сищики, часом майже буквально переповідаючи протоколи. Величезне бажання Віктора Ярославцева написати детектив і працювати в цьому жанрі варто вітати стоячи, особливо – тепер, коли таких письменників не вистачає. Одначе це бажання поки що, на мій погляд, конфліктує з розумінням того, які вимоги ставляться до сучасного детективу та якими зазвичай є його герої.

Як шанувальник та дослідник жанру, готовий пробачити певну схематичність дійових осіб та умовність діалогів. Усе це компенсується жвавим (навіть попри «протокольно-звітне» налаштування) стилем викладу. Але вбийте мене – не готовий прийняти слуг закону такими, якими їх виписує автор пропонованого роману. Від самого початку літературний детектив будувався на недовірі громадян цим самим слугам закону. Державним інституціям, котрі повинні захищати нас із вами, а насправді калічать та вбивають людей на вулицях та у відділках не гірше, а навіть активніше за природжених убивць. Від того, що герої роману Віктора Ярославцева діють в умовах тотальної економічної кризи та безчинств наркоманів, котрі спустошують набігами цілі квартали, симпатизувати їм, героям, не зовсім охота. Хоча, можливо, надалі слідчий Ліщинський протистоятиме не лише злочинності, але й Системі, в якій працює.

Вибачає позитивне ставлення автора до правоохоронців лише одне: дія відбувається… в недалекому майбутньому, у 2025 році. Там уже не міліція, а поліція, і, очевидно, за 15 років слуги закону таки будуть дотримуватися його букви, як це детально описано в згаданій книзі. 

Оцінка            *** (+)

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику: 

*  Жодної надії; 

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу; 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину; 

**** Хочеться краще, але загалом поживно; 

***** Так тримати! 

Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.

Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.   

Книжки з низької полиці. Введення в рубрику



Додаткові матеріали

Кримінальне щось
Слово – зброя
Викрадання підлітків та собак
Збоченці твого міста
Американська гірка
Чорніше чорного
Занудний символізм
Cмерть кричить
Кримінальне чтиво в Україні. До річниці проекту
Пригоди українців в Парижі
Мертвий удав
Україна немасонська
Йде полювання на вовків
Жертви та рахунки
Тюремна буремна історія
Хічкок би плакав
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери