Re: цензії

09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
31.08.2026|Ігор Зіньчук
Відшукати втрачений сенс
29.08.2026|Наталія Кулинич
Душа митця на кривавому тлі доби
28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді

Літературний дайджест

Французькі книги українською: читайте найякісніше

14 жовтня у приміщенні Спілки письменників України роздавали премію "Сковорода". Цю нагороду отримують перекладачі з французької мови за найкращий переклад року. Премія не має фіксованої суми - вона передбачає оплату витрат на купівлю авторських прав і надання українському видавництву субсидії.

Усього нагорода має дві номінації - "Гуманітарні та суспільні науки" і "Література". Часто до них додають іще опцію "Спеціальна відзнака".

Найкращими перекладачами 2010 року стали Андрій Рєпа ("Гуманітарні та суспільні науки") та Петро Таращук ("Література"). Також цього року журі присудило спеціальну відзнаку - її отримала Ганна Малець за "Характери" Жана де Лабрюєр. Двоє останніх уже не вперше отримали премію "Сковорода".

Відтак, тепер відомо, які тексти визнано найкращими перекладами з французької мови 2010 року.

У номінації "Література" це "Малон умирає. Несказанний" Семюеля Бекета ("Юніверс") та "Цитадель" Антуана де Сент-Екзюпері ("Видавництво Жупанського").

Крім постаті перекладача Петра Таращука, ці переклади єднає сімейний бізнес. Обидва тексти видані, якщо можна так сказати, родиною Жупанських - Олег Жупанський очолює видавництво "Юніверс", а його син Олексій - молоде засноване в 2007 році "Видавництво Жупанського".

Вибір лауреата номінації "Література" доволі очікуваний. Традиційно в короткому списку премії зустрічаються переклади масового сучасного французького роману та своєрідна "золота колекція" французької літератури.

Чергова перемога саме класичних текстів має ще раз нагадати перекладачам і видавцям одну прописну істину.

Знайомство з сучасною французькою літературою зможе відбутися адекватно лише після появи українських перекладів взірцевої французької літератури.

Тільки так перекладачі припинять вигадувати велосипед і зрозуміють, що "приколи" сучасної літератури родом десь із глибокого 19 чи 20 століття. Це ж правило працює для світового літературного спадку від Діккенса до Паланіка, від Сервантеса до Коельо.

У номінації "Гуманітарні та суспільні науки" - це "Концепт моделі" Алена Бадью ("Ніка-центр") та "Трактат атеології" Мішеля Онфре ("Ніка-центр") - обидва переклав Андрій Рєпа.

Маю визнати, що мій прогноз нагороди в цій номінації не справдився. Моєю "ставкою" був колективний переклад "Європейський словник філософій" ("Дух і Літера") - він лише потрапив до короткого списку, але не отримав премії.

У кулуарах лунала думка, що цей текст "заслуговує більшого, ніж премія Сковорода". Можливо... Щоправда цікаво, яку ж тоді нагороду можуть дати цій монументальній праці.

Слід визнати, що переклади-переможці також абсолютно достойні нагороди. Вони мають одну спільну рису - це новизна та певна зухвалість, у хорошому сенсі цього слова.

"Трактат атеології" Мішеля Онфре - несподівана для українського контексту книжка. Вона про атеїзм. Тобто не про атеїзм, а про критику трьох панівних монотеїстичних релігій - християнства, мусульманства, іудаїзму. В момент панування в Україні дискурсу "духовності" дуже тішить поява альтернативного інтелектуального поля.

"Концепт моделі" Бадью - не надто традиційна гуманітаристика. Вона безпосередньо пов´язана з математичною логікою та іншими, на перший погляд, негуманітарними речами. Звідси супер-новинка - перекладач під час роботи співпрацював із фахівцями з математики.

Подібні співпраці між перекладачами та науковцями дуже цінні. Вони дають свого роду гарантію, що перекладач не придумав власну термінологію, а використав ту, що вже прижилася в українському контексті.

На жаль, такого штибу обмін відбувається вкрай рідко. Звідси сумна особливість українських перекладів гуманітаристики - часто науковцям доводиться самостійно пере-перекладати переклад, тобто самостійно добирати адекватних загальновживаних термінів.

Тепер у перекладачів і видавців є ще один рік попереду. Саме від них залежить, яку французьку літературу споживатимуть українські читачі. Чи годуватимуть їх погано відредагованим сурогатом, чи витонченими стравами, чи fusion-кухнею? Покаже наступний рік.

Від себе побажаю книговидавцям і перекладачам уважніше стежити за літературними нагородами Франції - уважні тамтешні критики ретельно фільтрують найкраще і в науковій, і в художній літературі.

Ірина Славінська



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України
07.09.2026|19:59
На Волині відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Лісова пісня"
07.09.2026|19:50
«Видавництво 21» – один із трьох українських видавців на міжнародній платформі Babel Matrix
04.09.2026|08:34
Стартував прийом заявок на здобуття премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики
28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка


Партнери