Re: цензії
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
- 30.12.2025|Ганна Кревська, письменницяПолотна нашого роду
- 22.12.2025|Віктор Вербич«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
- 22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Мати серце, яке любить людей
Часи змінюються. Колись у Голлівуді були великі зірки – Грета Гарбо, Марлен Дітріх...
А тепер там – безліч маленьких зірочок. І у цих зірочок – свої норови. Анджеліна Джолі народила від Бреда Пітта. З цим цю пару можна лише привітати. Але радісну новину дещо затьмарив той факт, що зірковим батькам не вдалося уникнути хвороби багатіїв – «випендрюватися» де тільки можна. Для свого немовляти Джолі і Пітт замовили соску, інкрустовану діамантами. Будь-який педіатр скаже, що соска – вона і в Африці соска. Хоч золота, хоч діамантова, а призначення однакове і в тієї, яку купили у звичайній аптеці, і у тієї, яку виготовили на замовлення. Та чи можна врятувати зіркових діточок від діамантових сосок і платинових підгузників? Навряд... Адже красиво жити не заборониш.
Ще один приклад зі світу тих, хто живе «красиво». Найдовша яхта на планеті – у Романа Абрамовича. Вона на кілька метрів довша, аніж яхта одного еміра. Через це цей емір не може спокійно спати. Він навіть видав указ «догнати і перегнати!». Витратять шалені гроші, задіють тисячі робочих рук і, мабуть-таки, уже невдовзі яхта Абрамовича переміститься на друге місце у негласному всесвітньому змаганні. Може, після цього і Абрамович видасть відповідний указ... Сказано ж: красиво жити не заборониш.
Та чи справді красиве те життя, яке минає у гонитві за «фінтіфлюшками» і в суєті змагання зі собі подібними грошовими мішками? Гадаю, направду гарне життя у зовсім інших людей – у тих, які діамантів навіть не бачили. Ось, до прикладу, один чоловік. Усе життя він, голодуючи, малював картини – одну красивішу за іншу. Його роботи були наповнені по-дитячому наївними сонцями та зірками. Мова – про Вінсента ван Гога, який створив масу шедеврів. Ось що думав про людей цей вічний вигнанець: «Ще не народився на землі хтось інший, хто так само сильно, як я, любив би людей...». Нібито ван Гог також змагається з іншими. Але його змагання – благородне. Він змагається у любові і не сподівається на жодні нагороди.
Красиві люди живуть з думками про інших людей. Ось іще один красивий чоловік. Він був печальним, а його думки та почуття перетворювалися у чудові мелодії. Бог дав йому геній музики. Йому належать такі слова: «Одна людина може бути кращою за іншу лише в доброті». Мова – про Людвіга ван Бетховена.
Людей, які думали про інших, в історії багато. Пишу про тих, кого сам люблю. Тож не можу не згадати про великого Олександра Довженка. Він був першим, хто у кінематографі показав, як це красиво, коли дощ ллється на кавуни. А його кадр, коли у гріб Івана падають яблука, для мене взагалі найбільш вражаючий в історії кіно. І цього генія тягнуло не до діамантів, а до людей. У своєму «Щоденнику» Довженко писав: «Можу із гордістю сказати, що жодного дня не жив краще, ніж мій народ». Тут мені згадався відомий вірш Миколи Вінграновського «Баба Марта», який є гімном простому народу.
Мати серце, яке любить людей, – ось щастя, адже це по-справжньому красиво.
Ґурам Петріашвілі
Письменник
Додаткові матеріали
- Гурам Петріашвілі: «На одну нову книгу треба прочитати три старих»
- Ґурам Петріашвілі: «Треба не мати в собі комплексу меншовартості»
- Ґурам Петріашвілі: «З грузинів не можна зробити американців!»
- Великі чудеса Маленького Міста
- Поезія – не спорт!
Коментарі
Останні події
- 19.01.2026|15:42«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
- 14.01.2026|16:37Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
- 12.01.2026|10:20«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
