Re: цензії

16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом

Літературний дайджест

10.12.2010|09:46|"День"

«Усе чекаю на вихід книжок...»

Хто над чим працює і що останнім часом з’явилося друком чи незабаром з’явиться? З таким запитанням «День» звернувся до кількох доволі активних українських письменників, котрі не забувають про своє покликання, незважаючи ні на які кризи.

Оляна РУТА, поетеса, перекладачка, ілюстраторка:

— Окрім дитячої литовської літератури, в перекладі нарешті змогла підійти до втілення свого давнього наміру ще з часів першої публікації в журналі «Всесвіт» — перекладу «Поезій у прозі» Оскара Вайлда. Якщо в перекладача є мрія, то рано чи пізно таки знаходиться видавець, котрий підтримає, допоможе втілити її. Отож, нині працюю над новим перекладом казок Оскара Вайлда. Відома річ, що Вайлдові казки, як і казки Андерсена, в перекладах радянської доби не завше мали достеменне, адекватне тлумачення: цензурою викидалися цілі абзаци, де згадувався Бог, ангели, або де вбачалося щось неспівмірне з так званою комуністичною ідеологією чи мораллю. Нині ці твори у нас потребують своєрідної реабілітації, нового прочитання. Власна інтерпретація вслід за таким метром перекладу, як Ілько Корунець, накладає на мене велику відповідальність, і я не поспішаю завершити цю роботу надто швидко. Паралельно взялася й за Вайлдову сповідь «De profundis», до перекладу якої мене спонукав ще років із десять тому відомий вайлдист, чудовий перекладач «Портрета Доріана Грея» Ростислав Доценко.

Усе чекаю на вихід книжок, буцімто до кінця року таки мають з’явитися заплановані видання. Одначе криза все гальмує: не так криза фінансова, як криза влади і скасування пільг на книговидання... Тому сумно навіть думати, чи побачать світ ці прекрасні твори українською мовою. Маю на увазі, що у видавництві «Навчальна книга — Богдан» (Тернопіль) услід за першою ластівкою — «Зниклою картиною» — побачать світ іще шість дуже красивих, веселих, дотепних і мудрих книжок литовського письменника й водночас ілюстратора Кястутіса Каспаравічюса. Мені дуже пощастило працювати над перекладом цих видань. Хочу сказати, що батьки, читаючи ці пречудові книжки своїм діткам, можуть знайти багато цікавого і для себе.

Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець, головний редактор сайту «ЛітАкцент»:

— Нещодавно вийшов черговий випуск альманаху «ЛітАкцент», готую до друку наступний. Ось презентували книжки в задуманій нами серії «Бібліотека «ЛітАкценту»: том Наталі Кузякіної «Траєкторії доль» (унікальне дослідження про Миколу Куліша), вибрані поезії Петра Мідянки. На черзі — книга дитячої історичної прози Володимира Рутківського, найповніше зібрання поезій Миколи Холодного, роман Василя Бикова «Мертвим не болить» і цикл його ж оповідань «На Чорних порубках», збірник літературознавчих досліджень Марка Павлишина...

Втім, це те, над чим я працюю як редактор сайту «ЛітАкцент». Що ж до власних писань, то в червні віддав видавництву «Либідь» передмову до однотомника Леоніда Первомайського (роман «Дикий мед», повість «Чорний Брід», кілька оповідань). Пишу розділ про Миколу Зерова для «Історії української літератури» (до речі, знайшов в архіві близько десятка його листів до Л. Кошової 1935—1936 рр. — це вже останні роки життя Зерова; 1937-го його розстріляли). Незабаром сподіваюся запропонувати видавцям рукопис своєї «Книги пілігрима», яку пишу вже багато років. Це — враження від моїх подорожей Україною, різноманітні історико-культурологічні сюжети... Життя змушує писати й публіцистику. Переконаний, що нині вона дуже на часі.

Людмила Таран



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери