Антиукраїнська пропаганда, яка ллється з російських телеканалів та газет, уже нікого у нас не дивує. Дивує інше: яким чином притомна людина може у все це вірити?

Однак мільйони росіян і якась частина українців, в тому числі кримчани, вірять. Істерика, що стосується бандерівців, які чи то вже захопили якісь міста на Сході й у Криму, чи то тільки збираються, не вщухає.

Усі ми чули про нестримні фантазії Дмітрія Кісєльова, але бажаючих сіяти страх і паніку значно більше.

Є така телепередача "Человек и закон", яку веде Алєксєй Піманов. Якось саме на цю передачу у нас звертали мало уваги. А тим часом майже щоразу упродовж останніх чотирьох місяців любителі гострих відчуттів мали змогу отримати сенсаційні відомості про нацистів, фашистів, антисемітів та бандерівців, які прийшли до влади в Україні.

При цьому використовується така сама технологія, яку з успіхом втілив Кісєльов. Наприклад, розповідаючи про звірства бандерівців, Піманов ілюструє їх документальними кадрами звірства більшовиків, які улітку 1941 року влаштували масові розстріли у всіх тюрмах України. Ілюструє кадрами з німецької (!) кінохроніки.

Та цього виявилося мало, тому бандерівцям приписано усе те, що досі приписувалося лише гітлерівцям. За винятком мила з людського жиру і рукавичок з людської шкіри. Але, мабуть, усе ще попереду, бо з´явилася розповідь про якусь не названу на прізвище дівчинку, яку бандерівці запитали, чи хоче вона м´яса, а відтак порубали на кусні її батьків і сказали: "На, жери!".

Якщо ми раніше чули тільки про гітлерівців, які убивали дітей, то зараз це вже стосується бандерівців: "млаадєнцев бралі за ногі і разбівалі об стєну".

Хто й де зафіксував це – невідомо. І то нічого, що демонструвалися фото убитих німців Східної Прусії.

Авторитетом тут виступає історик зі Львова Ілья Кабанчік, який, правда, живе в Ізраїлі. У Львові про такого історика ніхто не чув, але його бурхлива фантазія вражає не менш, ніж фантазії Кісєльова.

Ви можете не повірити, але в Україні ЗАРАЗ "баятся бандеравцев єщьо більше, чєм в 47-48 гадах".

Хотілося б побачити цих перестрашених громадян. Бажано при цьому, щоб вони мали довідку про свій психічний стан.

Але так сталося, що бандерівці ввижаються Піманову на кожному кроці. "Варонєж в шокє! – волає він і продовжує: – І нє Україна тамо віной, вєрнєє нє угрози бандеравцев варонєжскаму губєрнатару".

А далі йде сюжет, який до України не має геть жодного стосунку, але від якого і справді можна бути в шоці.

Уявіть собі ресторан у Воронежі 8-го березня, в якому щойно завершився бенкет. Люди вийшли на вулицю, прощаються. Третя ночі. І раптом якийсь невідомий на старому "Вольво" на повній швидкості вривається в юрбу, п´ятьох людей збиває на смерть, понад десять калічить, а потім кидає авто і тікає.

З першого погляду – звичайна російська пригода, яких на просторах нєдєлімой буває чимало і щодня. П´яні аварії – це вже незмінний атрибут тамтешнього, а деколи й нашого життя.

Однак ця пригода мала свою особливість, бо водій не випадково таранив людей. Перед тим він з кимось із тієї компанії побився, а вже потім підстеріг і навмисне відімстив.

І до чого тут бандерівці?

Хоча... якщо подумати, ця подія все ж таки має певний стосунок до України. Ресторан розташований на вулиці Богдана Хмельницького.

Брехливі сюжети роздратували не тільки Україну, бо вже й у Литві заборонили російські канали. І однією з причин виявилася саме телепередача Піманова.

Недавно у Литві затримали колишнього спецназівця, який розстрілював литовців у Вільнюсі в січні 1991-го. Не знаючи, що він знаходиться у списку людей, які оголошені у Литві в розшук, він завітав у гості до народу, який люто ненавидів.

При цьому вигулькнула цікава інформація: колишній спецназівець приїхав до Литви... за ліками. Так якось мимохіть стало відомо, що ліки в Росії значно дорожчі, ніж у ЄС, зрештою, як і в нас.

І тепер його судять. Російське телебачення вибухнуло обуренням. Але попри те вигулькнула ще одна дивна інформація: з´ясувалося, що литовський список персон нон-ґрата давно відомий ефесбешникам. Чому вони його досі не оприлюднили – загадка.

Тоді в одному з сюжетів "Человек и закон" з´являється розповідь про те, що спецназівці у Вільнюсі нікого не вбивали, а стріляли тільки у повітря, відлякуючи людей, які оточили телецентр. А хто стріляв?

І отут знову прийшли на допомогу документальні кадри з Києва! Бо і там, і тут стріляли таємничі снайпери.

А як же люди, яких розчавили танки? Є ж відео, де люди лягають під танки, є свідчення дівчини перед смертю.

Але російським геббельсівцям хоч в очі плюй, то вони скажуть "дощик накрапає". Тому танки – це наклеп, а людей машина збила. Звичайно, литовська.

Тепер уже Вільнюс "в шокє".

І ось у цій телепередачі прозвучали слова Піманова, на які варто звернути увагу. Апелює він до Горбачова, який мовляв, пишається тим, що об´єднав дві Німеччини. То чому б йому тепер – увага! – не добитися об´єднання російського народу?

Ось воно! Ось ця шляхетна ідея, яка, мов міцний алкоголь, кружляє в крові московських імперіалістів. Об´єднання російського народу, який розкиданий по всьому СНГ. А як же його можна об´єднати, не захопивши при цьому чужі території?

Тобто в ідеї – плани дуже широкі, і немає сумніву, що переважна більшість населення Росії їх гаряче підтримає.

Але знаєте що: передачу "Человек и закон" дивитися варто. Дуже багато там можна почути й побачити такого, що лише зміцнить у вас впевненість в тому, що з Росією нам не по дорозі.

В одному з сюжетів розповіли про Сєргієв Посад, в якому йде жорстока боротьба за владу. За останні роки там відбулося 47 замовних убивств включно з убивством молодого мера. 90-ті роки нікуди в Росії не зникли.

В іншому сюжеті – дитяча смертність через халатність лікарів. Дітям ставили клізми, наповнені фізичним розчином.

Ще в іншому йдеться уже про вимирання самих росіян: їх щороку стає на мільйон менше. Не громадян Росії, а саме етнічних росіян. А відсоток кавказців на Ставропіллі усе зростає, і ось уже в містах, де раніше переважали казакі, переважають ліца кавказкай націанальнасті. І поки росіяни спиваються, кавказці освоюють їхні землі і перехоплюють бізнес.

Ех, хотілося б поглянути незлим, тихим оком на Росію десь так років за 50!