У Донецьку живе багато інтелігентних людей, незалежно від того, якою мовою говорять. Вирішили потролити місцевих. Питали, де у вас вулиця Шухевича, як проїхати на площу Бандери. Один чувак абсолютно спокійно українською відповів: "Вибачте, не знаю", — каже письменниця 33-річна Ірена Карпа. Вона відвідала літературний фестиваль на колишньому заводі "Ізоляція" у Донецьку 23–25 квітня. 18 літераторів та філософів читали лекції на тему "Мова й насильство".

— Україна зробила свій цивілізаційний вибір на користь Європи. Перед нами велика робота по переосмисленню речей, які змалечку здавалися знайомими. Живемо тепер у новому світі. Ревізії потребує поняття насильства. Воно відбувається зараз і триватиме далі, — пояснює куратор фестивалю письменник Любко Дереш, 29 років.

Підсумки кожного дня фестивалю підбивають за круглим столом у колишньому цеху. Їх відвідують близько 150 осіб.

— Біда в тому, що Захід України абсолютно не знає Сходу. Той у свою чергу знає Захід трошки краще, але достатньо погано, — вважає літератор Дмитро Стус, 47 років. — Для всіх досить звичні терміни Західна і Східна Україна звучать, як Північна і Південна Корея. Це замість того, щоб говорити Захід та Схід України. Все не можна почати з нуля, бо нічого не забувається. Але можемо навчитися чути одне одного та представляти себе.

Склянку червоного вина можна придбати за 20 грн, кава коштує 10. Вхід вільний.