Відгуло. Видавці розбирають свої стенди, на місцях подій розставляють крісла, організатори видихають з полегшенням. 21-й Форум видавців у Львові відбувся. А міг і не відбутися... Фінансові та безпекові питання до останнього моменту були невирішеними. Попри всі труднощі з 11 по 14 вересня Львів перетворився на місце зустрічей видавців, авторів, бібліотекарів, перекладачів, ілюстраторів і, звісно, читачів. Адже література й освіта можуть бути сильнішими, ніж війна. Більше 1 000 подій, більше 300 авторів із 23 країн приїхали на Форум видавців. Про специфіку та акценти цьогорічного форуму читайте далі.

«ГОСТІ З-ЗА КОРДОНУ МАЮТЬ ШАНС РОЗПОВІСТИ СВІТУ ПРО УКРАЇНУ»

Проведення цьогорічного Форуму видавців було найскладнішим з усіх попередніх років, каже у коментарі «Дню» директор Літературного фестивалю у Львові Григорій Семенчук. «Цього року було особливо важко, — зазначає він. — Усі події, які відбуваються в країні, створили виразне тло. Виникла потреба у більшому спілкуванні. І я зауважив, що відвідувачів на заходах стало більше, це мене приємно вразило. Дуже добре, що приїхали всі спеціальні гості, особливо з-за кордону. З багатьма з них я спілкувався і почув багато думок у підтримку України. Насправді вони здивовані, що подія такого масштабу може відбуватися в країні, яка фактично перебуває у стані війни. Але тепер вони мають шанс розповісти про події в Україні і Україну взагалі цілому світу. Я думаю, що це і є одна з основних функцій Літературного форуму та Літературного фестивалю».

Вперше за свій час існування форум відбувся без участі російських видавців. Це було вимогою групи львівських активістів «Бойкот російських товарів». Проте на Літературний фестиваль приїхали кілька російських письменників, зокрема Людмила Уліцкая. За словами самої письменниці, цим жестом вона хотіла сказати і показати, що культурний простір вищий, ніж політичний. Людмила Уліцкая вірить, що культура і освіта — рушійні сили, які можуть врятувати світ від хаосу війни та агресії. На відкритті форуму у церкві Петра і Павла у Львові її зустріли оплесками...

Фокусною темою цьогорічного форуму стало «Століття змін. Століття боротьби (1914—2014)». Коротке ХХ століття закінчилося 1989 року з падінням Берлінської стіни. Але сьогодні, 2014-го, коротке століття триває. Історичній тематиці була присвячена низка заходів, в тому числі і зі спеціальним гостем форуму Мартіном Поллаком.

«ОДНІЄЮ З ПРИЧИН МОРАЛЬНОЇ КРИЗИ ЗАХОДУ Є ТЕ, ЩО МИ РОЗУМІЄМО УКРАЇНУ МЕНШЕ, НІЖ МАЛИ Б»

Австрійський письменник, історик та перекладач Мартін Поллак вважає, що зараз великою проблемою є відсутність інформації про Україну у світі. «Однією з причин моральної кризи Заходу є те, що ми розуміємо Україну менше, ніж мали б. Тому Форум видавців є дуже великою подією, важливою для нас, оскільки ми маємо змогу безпосередньо тут отримати потрібну інформацію про Україну, — наголосив він. — Разом з Олександрою Коваль ми працюємо багато років, зокрема працювали у проекті Лейпцизького книжкового ярмарку, під час якого була репрезентована українська література. Це було великим успіхом, оскільки такої уваги до України ми не чекали і не сподівались». Мартін Поллак додає, що для нього особливо важливо приїжджати до Львова, в такий спосіб показуючи, що культура важливіша та сильніша, ніж війна: «Форум видавців є своєрідним самовизначенням України і символом того, що країна працює і розвивається».

На цьогорічному фестивалі організатори зробили особливий акцент на країнах Дунайського регіону, реалізувавши проект Donau Lounge. Відбулися подіумні дискусії «Львів — Дунайський регіон?», а також авторські зустрічі з письменниками цього регіону. Зокрема, із вже згаданим Мартіном Поллаком з Австрії, а також одним із найкращих прозаїків Балканського регіону Міленко Єрґовичем (Хорватія) та іншими. Варто зазначити, що у рамках проекту було презентовано книжки «Галичина. З Великої війни», до якої увійшли твори письменників, що жили в Галичині. Йдеться про Йозефа Рота, Ґеорґа Тракля, Штефана Цвайґа, Германа Блюменталя, Івана Франка, Ольги Кобилянської та інших.

Також Шведський інститут до цьогорічного Літературного фестивалю підготував програму дискусій за участі шведських, українських, польських, фінських та білоруських письменників. До Львова приїхали Ульріка Шернборґ, Андрей Хадановіч, Зємовіт Щерек, Софі Оксанен, Стефан Інґварссон, Юнас Ґрєн, Осе Берґ, Аннелі Юрдаль, Нільс Гоканссон та інші. Розмовляли ці автори про Євромайдан і мас-медіа, суспільні протести, а також про літературу та екологію.

Представник Шведського інституту Даніель Густафссон Пех вважає, що культура є одним зі способів порозуміння між країнами: «У країнах Скандинавії, як і в інших країнах, не вистачає інформації про те, що відбувається в Україні. Але ми спробуємо змінити цю ситуацію завдяки тому, що на Форум видавців до Львова у рамках українсько-шведської програми приїхали письменники, журналісти та перекладачі».

Український скандинавіст та перекладач Лев Грицюк розповів у коментарі «Дню», що вже є результативні показники перебування шведських гостей у Львові. «Під час форуму у Львові була присутня редакція шведського часопису «Десяті», — зазначив він. — Це один із найбільш читаних журналів Швеції в галузі літератури, мистецтва та дискусійних матеріалів. Зараз вони готують спеціальний номер (можливо, навіть подвійний), присвячений Україні, який має вийти до кінця осені. Це — один з прямих результатів цього фестивалю. Також важливо те, що до Львова приїхали письменники, журналісти і перекладачі. Особливо журналісти, які можуть безпосередньо побачити, що тут відбувається».

«МИ МАЄМО ДІЯТИ В ЄДИНОМУ ПОРИВІ»

Іншими спеціальними темами форуму стали UkrainEUkraine (революція-війна-культура), жінка у світі, що змінюється, та єврейська культура в Україні. Також особливий акцент організатори зробили на темі Криму. До Львова приїхав голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. На зустрічі у Львівській політехніці він зазначив, що настали дуже скрутні часи. «Все, що зараз відбувається на сході України, на мою думку, є наслідком того, як ми себе повели чи не повели на самому початку анексійних дій в Криму. Є багато думок щодо того, чого хоче добитися Путін своїми діями на Донбасі. Хтось каже, що так він хоче закріпитися більше в Криму, хтось думає, що він хоче піти далі. Я ж схиляюся до того, що йому потрібна вся Україна», — заявив Рефат Чубаров. Політику шкода, що в Україні зараз немає стратегічного бачення повернення Криму. Проте він зазначив, що деяка візія уже почала формуватися: «Можливо, нашому суспільству доведеться ще більше себе обмежувати. Вся країна має відчувати себе у стані війни. Здійснювати заходи у єдиному пориві». Рефат Чубаров подякував львів’янам за симпатію і підтримку кримських татар. «Завдяки великій симпатії, яку ми відчуваємо, ми маємо шанс вберегтися», — сказав він.

Окрім спеціальних програм, у рамках Форуму видавців традиційно відбулися Міжнародний літературний фестиваль, книжковий ярмарок, фестиваль «Молода Республіка Поетів», «Ніч поезії і музики», Львівський бібліотечний форум та Фестиваль дитячого читання «Книгоманія». Окрім цього, втретє у межах Форуму видавців організатори провели благодійну акцію для літніх людей «Третій вік: задоволення від читання». Всі пенсіонери мали змогу безкоштовно відвідати книжковий ярмарок та отримати знижку на книжки українських видавництв. У межах цієї акції відбулися зустрічі з відомими письменниками Володимиром Лисом, Василем Шклярем, Мирославом Дочинцем, Валерієм Шевчуком та іншими. Також на форумі відзначили 440 років видання Іваном Федоровичем «Букваря» і «Апостола», 200-річчя Тараса Шевченка та 150-річчя Михайла Коцюбинського. Більше про події форуму читайте у наступних номерах «Дня».

Олеся ЯРЕМЧУК