17 вересня 1864 року у Вінниці в сім´ї дрібного урядовця народився Михайло Михайлович Коцюбинський.

Закінчивши Шаргородське духовне училище, розпочав серйозну літературну працю.

Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали матеріал для його творів "Для загального добра" (1895 р.), "Посол від чорного царя" (1897 р.), "Відьма" (1898 р.), "В путах шайтана" (1899 р.), "Дорогою ціною" (1901 р.), "На камені" (1902 р.), "Під мінаретами" (1904 р.).

У п´ятиліття перед революцією 1905–1907 роки Коцюбинський написав і опублікував оповідання "Fata morgana", в якому вловив головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села.

Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911–1912 років навіть жив у нього і написав там "Коні не винні" та "Подарунок на іменини".

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв.

Він знав дев´ять мов – три слов´янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську.