Письменник був вражений, як публіка себе веде – дівчата були у вінках, раптом що – всі кричать хором: "Слава Україні! Героям слава!", – і розмахують жовто-блакитними прапорами. А в кінці весь зал разом із Вакарчуком заспівав національний гімн України.

"Дивлячись на все це, я відчував сильне почуття, природа якого мені стала зрозуміла не відразу, а коли я розібрався, то дуже здивувався. Почуття це, виявляється, було лютою заздрістю", – написав Акунін.

"Адже якщо у нас велика юрба почне кричати "Слава Росії!" і розмахувати прапорами, це буде або якась казенно-патріотична акція, або збіговисько агресивних ксенофобів. Ну, а уявити собі співвітчизників, які добровільно співають михалковський гімн про "братніх народів союз віковий", я взагалі не можу, уяви не вистачає", – додав російський письменник.

Борис Акунін також зазначив, що більшість глядачів говорили між собою російською, але "це, безумовно, був щирий український націоналізм, однак не етнічний, а державний. І абсолютно добровільний – адже справа відбувалася не в Києві, а в Лондоні".

Письменник зазначив, що в Україні зараз відбувається національне відродження, і за це українці повинні дякувати Януковичу та Путіну, тому що "перший спровокував Майдан, а другий допоміг українцям об´єднатися і стати нацією".