У ній знайшли відображення пости з соціальних мереж, рекламні промо, спогади, уривки життєвих ситуації та душевні переживання.

Про особливості написання книги та межу між реальним і уявним світом ВВС Україна розповіла авторка твору пані Галина Шиян.

ВВС Україна: Розкажіть у кількох реченнях, про що ваша книга? Чим вона вирізняється серед інших?

Галина Шиян: Книжку я характеризую як сюрреалістичний роман. Це пригоди темношкірого хлопця, який вчиться в Україні. Це спроба відсторонено передати події, які ми всі переживаємо зараз.

Книжка особлива обставинами написання, бо була створена в лікарні.

У травні цього року я потрапила в лікарню з паралічем лицевого нерву і запаленням мозку (хвороба називається синдром Ханта. – Ред. ), і мала десять днів лежати горизонтально. Вставати було не можна, і ще десять днів майже не можна було вставати.

Тоді я написала третину книги, фактично сто тисяч знаків, на телефоні, адже будь-які інші прилади мені заборонили використовувати. І, коли вийшла з лікарні, дописала решту.

Частина, яка написана в лікарні, майже не редагувалася, тому вона і цінна в такому форматі.

Фраза "Hunt, Doctor, Hunt" – це мій першій статус в Facebook, коли мене тільки поклали в лікарню. І далі перші десять уривків в книжці – це те, що я публікувала в Facebook, не думаючи, що це вкладеться в книжку. Але потім зрозуміла, що хотіла б оформити це у щось більше.

ВВС Україна: Яку роль відігравали соціальні мережі під час написання книжки?

Галина Шиян: Соціальні мережі відігравали значну роль, тому що я – досить активний користувач, раніше багато там дописувала, викладала фотографії. Якісь дрібні замальовки, реальні обставини взяті звідти.

Сьогодні соціальні мережі – це джерело інформації. Я прагла відтворити в книжці ефект від соціальних мереж, які нас, з одного боку, накручують усіма подіями, що відбуваються, з другого - важко іноді відділити сюрреалістичне від справжнього, а з третього – якісь страшні новини чергуються з рекламою чаю. І все це нагнітає обстановку.

ВВС Україна: Головний герой майже постійно перебуває у вирі життєвих подій, постійно змінює таку звичну зону комфорту. Що шукає Спиридон і чого вимагає від Всесвіту?

Галина Шиян: Він має вполювати істину, він постійно в роздумах, життєвих пошуках, але не має чогось окресленого, що саме шукає.

Шукає виходу та гармонії, це книжка про типову екзистенційну кризу. Спиридон сповідує гедоністичний шлях - легке спілкування з людьми, подорожі, але при цьому він виголошує роздуми про стосунки між людьми і про глобальну ситуацію в світі. Він такий собі мандрівний філософ. І він на щось таке полює не окреслене.

ВВС Україна: Відверті сцени, нецензурна лексика, те, про що в житті люди зазвичай намагаються не говорити – це прийоми, щоб зробити книгу більш живою? Чи це те, про що головний герой вже не в змозі мовчати?

Галина Шиян: Це - намагання моє як автора бути щирою. З одного боку, я усвідомлюю, що намагалася за цим сховатися, аби не бути занадто впізнаваною. Але коли йде розмова між близькими людьми, які вважають себе друзями, я вважаю неформальне спілкування прийнятним.

Штампованого в цьому світі має бути мало. Відверті висловлювання – це далеко не найгірші прояви людей на сьогодні. Власне, вражаюче життя – як воно є, без прикрас.

ВВС Україна: Тема війни в Україні важкою ходою проходить крізь книгу. Це болісне питання не тільки для пересічних українців, але й для інших країн, які потенційно можуть бути втягнені у війну. Який ваш головний посил читачеві?

Галина Шиян: Стосовно війни - написання цієї книжки було прагненням усвідомити, перш за все, своє ставлення до цих подій, до війни, патріотизму як такого. Зараз я відчуваю, що в мене відбувається друга хвиля, я все це переосмислюю далі.

ВВС Україна: Книжка має доволі несподіваний фінал, розкажіть, будь ласка, що мав констатувати Спиридон?

Галина Шиян: Власне, цей фінал хотілося б тримати в інтризі для читача і не повністю його озвучувати. Цей фінал є межа реальності і нереальності.

Намагаюся залишити запитання: чи справді щось відбулося, чи це - плід його фантазії? По-друге, це спроба показати, що немає в світі абсолютного зла, і прагнення його подолати і знищити не завершується ніколи справжнім результатом. Зло є в кожного, насамперед треба розібратися з собою, побороти свого дракона, який є в середині.

ВВС Україна: Хто ваші улюблені автори і чи впливають вони на вашу творчість?

Галина Шиян: Я ніколи не буду читати масштабних романів, для мене важлива особистість. Мені завжди були цікаві книжки, які передають внутрішні метання одного героя. Це, звичайно, Селінджер, "Ловець у житті", та "Пітер Пен" - про хлопчика, який не хоче виростати. Книжки Велша, Сартра. Мені дуже подобається, коли автор не дає суджень, а просто описує, наприклад, Маркес.

Я дуже люблю сучасну літературу, мені важливо бути в одному часовому просторі з автором. Одна з останніх книг, яка мені сподобалась - "Відстрочення" Жана-Поля Сартра.

ВВС Україна: Чи важлива для вас премія Книга року ВВС?

Галина Шиян: Безперечно, будь-яке визнання - важливе. По-перше, це мій дебютний роман, і це була велика честь - потрапити в довгий список премії Книга року ВВС.

У мене давно були амбіції видати щось своє, але я не очікувала, що це станеться так легко і несподівано, а ще й потрапить в довгий список премії ВВС.

Розмову вела Ольга Ладигіна