Церемонія нагородження ХVІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’ 2014» зібрала відомих літературознавців, письменників, літературних критиків, політиків. Серед присутніх — директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, президент українського ПЕН-клубу Микола Рябчук, перший заступник міністра культури Ігор Ліховий та інші.

Рейтинг «Книжка року’ 2014» є чи не найбільшою книжковою подією, адже до неї залучено багато експертів, а також відзначено книги різного жанрово-тематичного поля. Наприкінці минулого року 100 професійних експертів та літературних критиків збиралися разом на чотириденну експертну сесію, щоби визначити переможців у номінаціях, а також обрати володаря гран-прі рейтингу.

Ведучими урочистого вечора були Леся Мудрак та Дмитро Дроздовський. Нагородження переможців ХVІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’2014» супроводжувалося яскравим театральним дійством. Молоді актори на сцені влаштували перформативний пласт церемонії, що супроводжувався музикою, сценками, пантомімою.

Шанувальники української книги заповнили зал ущерть, деякі з них усю церемонію спостерігали стоячи. Багато присутніх відзначили, що це свідчення спраглості суспільства до української книги та слова.

Окрім традиційних номінацій, були ще й дві спеціальні відзнаки. «Найкращою книжковою серією» журі обрало «Приватну колекцію» львівської літературної агенції «Піраміда», упорядником якої є Василь Ґабор.

Спецвідзнака «Видавничий імідж» була вручена львівському «Видавництву Старого Лева». Директор Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» Костянтин Родик пояснив, що «технологія цього рейтингу — сума книг видавництва, які потрапили у короткий список». «Видавництво Старого Лева» дуже ефективно працює нині на книжковому ринку, активно розвивається, розширює асортимент та має тісні партнерські зв’язки поза межами нашої держави.

Найкращим «Життєписом» обрали книгу «Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки», яку впорядкували літературознавиця Віра Агеєва та кінознавець Сергій Тримбач. «Архівні знахідки, документи, листи, спогади, зібрані у цій книжці, дають змогу побачити біографію і творчість Олександра Довженка у новому світлі», — поділилися враженням у видавництві «Комора», де вийшла ця книга.

Літературознавча розвідка Леоніда Ушкалова «Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання» виграла у підномінації «Літературознавство/критика» .

У номінаціі «Візитівка» відзначили книги Вільгельма Котарбінського «Альбом» (підномінація «Мистецтво»), Миколи Бабака «Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ—ХХ століття» (підсерія «Етнологія/ етнографія/ фольклор/ історія повсякдення/ соціолінгвістика») та Ольги Друг «Вулицями старого Києва» (підсерія «Краєзнавча література»). Нагородити переможців у цій номінації було запрошено першого заступника міністра культури Ігоря Ліхового. «Мені приємно проходити вулицями нашого міста і дивитися, як усе змінюється, але не менш приємно нагороджувати сьогодні книги, в яких закарбована така вічна категорія, як мистецтво», — сказав він.

Найочікуванішою частиною вечора стало нагородження переможців у номінації «Красне письменство». У підномінації «Сучасна українська проза/ есеїстика/ драматургія» найкращою визнали трилогію Валерія Шевчука «Фрагменти із сувою мойр: Кросворд; Театр прози; Милий кохання тягар», обійшовши таких конкурентів, як Сергій Жадан та Софія Андрухович. Найкращими жанровими творами назвали романи Василя Шкляра «Маруся», «Ностальгія» та «Тінь сови». У гонці за підномінацією «Зарубіжна проза/ есеїстика/ драматургія» лідером стала книга Курта Воннеґута «Бойня номер п’ять». Складним став для журі вибір найкращої поетичної збірки, тому після довгих дискусій обрали одразу три книги — збірки із серії «Українська поетична антологія» Олега Лишеги «Зима в Тисмениці» та Сергія Жадана «Динамо Харків», а також «373» Маріанни Кіяновської.

Гран-прі вручили акторка Налаля Сумська та Костянтин Родик Станіславу Кульчицькому за трикнижжя «Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі». Книга історика досліджує явище комунізму в Європі та Росії ХІХ століття, природу радянської влади у СРСР, а також соціально-економічні й суспільно-політичні процеси в Україні у ХХ століття. «Кульчицькому вдалося напрочуд фундаментально розкрити тему історії комунізму в Україні, зважаючи саме на місцеву специфіку, — розповіла директор видавництва «Темпора» Юлія Олійник. — Він — людина високої ерудиції і з цією темою працює вже давно. Такої аргументованої, фахової, детальної й системно викладеної анатомії комунізму в Україні досі не було. Дослідження історії комунізму в Україні не може обмежуватися 1917-1991-ми роками. Адже йдеться також про причини, які призвели до його появи і про наслідки цієї епохи для країни. Навряд чи ми вже позбулися тих деформацій у суспільстві, свідомості людей та економіці, що призвели до появи цього тоталітарного режиму. Вважаю, що й сьогодні ми значною мірою ще не відійшли від комуністичної тоталітарної моделі — у нас досі немає ні захисту приватної власності, ні верховенства права. Оскільки Станіслав Кульчицький у своїй книзі розповідає саме про суть цієї доктрини, а не про її зовнішні атрибути й подієву історію, вона буде корисною для тих, хто хоче зрозуміти, що відбувається в Україні сьогодні».

Автор висловив свою думку щодо вибору журі скромно і коротко: «Я думаю, що тут важлива не лише книга, а й тема».

Наступного року організатори планують не лише провести конкурс, а й «реанімувати» український журнал про книги та літературу, що виходив з 2000 до 2009 року «Книжник-review», його головним редактором був Костянтин Родик, постійний автор «України молодої». Нині розуміння необхідності книги й фахової літературної критики має сприяти цьому.

Катерина КОТВІЦЬКА