Re: цензії

До збірки кращих творів доби Розстріляного відродження (1920–1930-ті роки) увійшли поезії Євгена Плужника, Михайля Семенка, Миколи Зерова, Павла Тичини та Максима Рильського, а також прозові твори Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського та Остапа Вишні.

"Розстріляне відродження" — книга про тих, кого система зламала або знищила, — говорить упорядник видання Анна Копилова. — Це не тільки прекрасні вірші та новели, які нікого не залишать байдужими, це пам´ять про геніальних людей, які не знали страху і у найтемніші часи мали сміливість говорити правду. Я вважаю, що вони заслуговують на те, щоб бути гордістю сучасної України, щоб наші діти знали їхні імена".

Ілюстрації до книги створив один із найцікавіших сучасних ілюстраторів Сергій Майдуков. Оригінальні ілюстрації не тільки допомагають зануритись в атмосферу цієї надзвичайної доби, а й дають змогу по-новому поглянути на творчість представлених у книзі авторів.

"Загалом для "Розстріляного відродження" я створив 20 робіт, ― розповідає Сергій Майдуков. ― Зазвичай ілюстрації доповнюють текст, та я хотів зробити їх абсолютно самостійними, сповненими додаткового змісту. Щоб читач міг також відчути себе глядачем. Серед усіх письменників я би виокремив Яновського ― його твори принесли мені справжню літературну насолоду. І я бажаю кожному відкрити для себе його неймовірний талант".

На презентації проекту відвідувачам також покажуть архіви КДБ: листи, доноси, вердикти — усе, що було суворо засекречене протягом десятків років та пов´язано зі справами, які вели проти українських митців.

"Ми отримали дозвіл на роботу з повними досьє майже на усіх письменників Розстріляного відродження, — розповідає видавець "Основ" Дана Павличко. — КДБ не тільки слідкувало за кожним кроком неугодних владі літераторів, вони знали усе: від розмов на кухні, які спецслужбам "зливали" псевдодрузі авторів, до того, хто вважає голодомор геноцидом, хто рівняється на Америку, а хто говорить, що перенос столиці з Харкова до Києва є аферою на користь Москви. Найбільше агенти раділи, коли творчі особистості не витримували утисків і починали пиячити. Письменник, який ставав алкоголіком, більше не представляв для Совєтів ніякої загрози. Ці трагічні матеріали будуть продемонстровані широкому загалу вперше, і я сподіваюсь, що вони остаточно переконають тих, хто ще сумнівається, що Радянський Союз — одне з найбільших лих, які зазнавав світ".

Доба Розстріляного відродження — особлива сторінка в історії української літератури. Цей короткий період (1920-ті – початок 1930-х років) умістив таку кількість талановитих митців, зухвалих новаторських експериментів та безкомпромісних шедеврів, якої вистачило б на ціле сторіччя. Відчувши дух свободи після падіння Російської імперії, українська інтелігенція нарешті змогла заявити про себе і зробила це з усією енергією, що накопичувалась роками. Проте розквіт української поезії, прози, перекладацької майстерності, театрального та образотворчого мистецтва аж ніяк не вписувався в плани сталінського режиму. Кожен із визначних діячів Розстріляного відродження відчув на собі репресивну машину тоталітарної системи. Біографія майже всіх митців цього покоління завершується словами "розстріляний", "загинув у засланні", "наклав на себе руки". А ті, кому вдалося вціліти, вже ніколи не змогли творити так само сміливо й самобутньо, як під час цих буремних років.