Що треба робити, коли за вікном – осінні холодні дощі? Правильно: варити борщ! А як його варити, підкажуть зайці: «Зайці моркву в борщ кладуть / і капусту в борщ січуть. / Зайці в борщ кладуть квасолю, / сиплять перцю, сиплять солі. / Листя кидають із лавра, / щоб удався борщ на славу». Це рядки з відомого вірша Євгена Гуцала, чия книжка в упорядкуванні Лесі Ворониної і з малюнками львівської художниціОльги Кваші якраз восени вийшла друком у «Видавництві Старого Лева».

«Зайці в полі варять борщ» – класична, перевірена роками дитяча поезія, римована, переважно про звірят. Із персонажів тут є ворона з Лісабона і крук із Прилук, є павучиха з павучком, є кухарі-зайці й леви, лосі, бобри й бабаки, півень і курка, нутрії, ігуана й зозуля. Є віршики довші й коротші, є грайливі скоромовки («Бобри»), засівалка й зворушлива колискова «Мамо, ніч-циганка». Прочитавши вголос, відчуємо алітерації «с–ш–ч–з–ц–х», що допоможуть малюкові заснути:

Мамо, ніч-циганка
тихо від воріт
підійшла до ґанку,
стала і стоїть.
Ніч ота ворожить,
як циганки всі:
очі – як волошки,
стрічки у косі…

Багато віршів на тему сім’ї. Лев не сам по собі, а з левенятами, в лісі тихо ходять «лосенята, лось, лосиха», найбільше багатство бобра – це не хата, а «бобриха й бобренятство», у мирі живуть павук із павучихою, півень із куркою, і лише бабаки сваряться: «Він працює до зорі, / а вона лежить в норі». Тут доречно було б поговорити з дитиною про рівноправну працю в сім’ї, оскільки й павуки, і півень із куркою живуть у мирі, адже обоє працюють.

Книжка багата ілюстраціями: на кожен віршик – повноцінний яскравий малюнок на цілу сторінку. Єдине, в зображенні до вірша про бобрів художниця допустила неточність, намалювавши бобряче сімейство із запасами риби, овочів та фруктів. Хоча, як відомо, ці тварини – гризуни, і їдять вони кору дерев та всілякі рослинки, що ростуть біля води. Таких невідповідностей у книжках для найменших слід уникати, оскільки малюки ще не вміють відрізняти художню вигадку й авторську уяву від реальності. (Адже чи не завдяки дитячим книжкам і мультфільмам навіть дорослі й досі вірять, що їжаки їдять яблука?) Але й ця помилка – привід поговорити про різних тваринок та їхні «кулінарні» вподобання, можливо, навіть влаштувати гру за мотивами книжки. Наприклад, намалювати складники для заячого борщу й заготовити разом із дитиною підходящої їжі бобренятам на зиму. Бо що ж іще робити, коли йде осінній дощ?

Ольга Купріян