Франкфуртський книжковий ярмарок має відбутися 14-18 жовтня.

Як і в попередні роки, участь України на офіційному рівні організовує Держкомтелерадіо (ДКТР). Ця урядова структура заявила, що домовилася з адміністрацією ярмарку про стенд площею 100 квадратних метрів, ще й отримала на нього знижку. Для порівняння, у 2012 році український куточок на виставці був у вісім разів менший, а минулого року через війну на Донбасі національного стенду не було взагалі.

Однак дехто з видавців сумнівається, що державний орган зможе адекватно представити Україну, не опустившись до шароварщини і формалізму.

Ці побоювання посилюються ще й тим, що ДКТР досі не заплатив організаторам міжнародного ярмарку за свій стенд, на якому має бути представлено понад 15 українських видавництв. І тому участь офіційних представників України у цій глобальній щорічній зустрічі видавців досі не підтверджена на сайті ярмарку.

Однак у самому комітеті кажуть, що "все буде гаразд" і Україна встигне організувати експозицію до початку форуму.

Чому це важливо

Книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні відбувається щороку в середині жовтня. На нього з´їжджаються тисячі видавців з понад сотні країн.

Буде дуже прикро, якщо ми втратимо цей шансОльга Жук, "Книжковий Арсенал"

Форум триває п’ять днів. Перші три дні видавці спілкуються лише між собою і з торговими агентами: знайомляться, домовляються про авторські права, укладають угоди і будують плани. Простим читачам, не пов’язаним з видавничою справою, вхід на форум відкрито лише два останні дні.

Більшість учасників ярмарку – комерційні видавництва. Однак багато країн вважають за потрібне обладнати на виставці презентабельні й ефектні національні стенди, які рекламують світу не лише видавництва і книжки, а й саму країну. Цього року поруч з українським стендом буде така ж за площею експозиція від румунського мінкульту. Трохи далі - дещо менші стенди Словенії, Вірменії і Сербії і величезний стенд російського Інституту перекладу, який об´єднає понад півсотні видавництв.

Від України до Франкфурта цього жовтня зібралося близько 30 видавництв і культурних проектів. Серед них - "Країна мрій", "Фонтан казок", "Основи", "Нора-друк", "Видавництво Старого лева" і Meridian Czernowitz. Деякі з них спромоглися на власні стенди, однак більшість залежать від експозиції ДКТР.

Тому якщо Київ раптом в останній момент відмовиться від участі, це буде "іміджева катастрофа" для України, застерігає Ольга Жук, кураторка "Книжкового Арсеналу".

"Після цього з нами ніхто не захоче працювати", - додає вона.

Хто говорить англійською?

Ольга Жук – одна з тих, кого ще влітку Держкомтелерадіо включило до робочої групи з організації українського стенду. З того часу, каже вона, робота над виставкою велася дуже повільно, в основному через бюрократичні затримки й проблеми з виділенням грошей.

До робочої групи, члени якої працюють безоплатно, увійшли також Олександра Коваль з "Форуму видавців", Олександр Афонін з Української асоціації видавців, а також видавці Анетта Антоненко, Сергій Політучий, Юлія Орлова та інші знані у професійних колах люди. Однак близько половини з них, каже пані Жук, побачивши, що прогресу з боку держави немає, "фактично самоусунулися" від такої волонтерської діяльності. Анетту Антоненко, Сергія Політучого і Юлію Орлову (видавництво Віват)?

"Це все - справа доброї волі. Наша робота не оплачується, і, крім того, нас ніхто у Франкфурт не везе", - наголошує кураторка "Книжкового Арсеналу".

За її словами, виділені державою гроші передбачені лише на прямі витрати – оформлення стенду, виготовлення і друк брошур та каталогів тощо.

Про те, яке обличчя на ярмарку Україна мала в попередні роки, Ольга Жук знає з власного досвіду. Вона згадує, як у 2012-му підійшла до української експозиції і заради експерименту заговорила англійською. Серед людей, які представляли Україну, не знайшлося нікого, хто міг би з нею порозумітися.

"Цього року в нас був шанс показати, що ми сучасні, що ми теж маємо ринок, що, незважаючи на війну, в Україні не припинялося видавниче життя. Буде дуже прикро, якщо цей шанс ми втратимо", - каже пані Жук.

"Помагати, а не довбати"

"Все буде гаразд", - заочно відповів на закиди кураторки "Книжкового Арсеналу" перший заступник ДКРТ Богдан Червак.

Він розповів, що 29 вересня, за два тижні до початку ярмарку, парламентський бюджетний комітет нарешті схвалив перерозподіл коштів, за які мають облаштувати український стенд. За словами пана Червака, організатори події отримали гарантійного листа про оплату і "з розумінням" ставляться до української ситуації.

"Ми поступово долаємо всі бюрократичні бар´єри. Оминути їх ми не можемо. Ми просто повинні їх здолати, щоб Україна могла взяти участь у Франкфурті окремим стендом", - сказав урядовець.

Він визнав, що уряд запізно виділив кошти на участь у ярмарок, пояснивши це "абсолютно об´єктивними причинами" - війною на Сході.

"Якщо ми патріоти і хочемо допомогти, то треба допомагати, а не довбати. Бо складається таке враження, що є люди, які себе б´ють у груди, що вони патріоти, але будуть дуже задоволені, коли Україні щось не вдасться", - сказав пан Червак.

Без держави

Олег Рибалка очолює молоде українське видавництво "Фонтан казок", яке шукає місце під сонцем на ринку дитячої літератури.

Компанія існує лише два роки і до Франкфурта їде вперше, скориставшись Програмою запрошень, яку німецький ярмарок пропонує видавництвам, що розвиваються. Пройшовши конкурсний відбір, "Фонтан казок" здобув право на пільгову участь і вирішив обладнати окремий стенд.

Так само вчинили понад десяток інших українських видавництв і культурних проектів.

Як пояснив пан Рибалка, вони з колегами їдуть на ярмарок, щоб шукати нові формати для своїх видань і розвиватися до рівня сучасної західної книжки.

"Ми їдемо з пропозицією", - каже видавець і розповідає, що його компанія сподівається знайти партнерів в інших країнах, щоб видавати там переклади своїх книжок.

Пан Рибалка дає зрозуміти, що на державу він як менеджер особливо не розраховує. Почувши запитання про це, він відповідає: "Якби ми чекали від держави відповіді чи підтримки, думаю, ми туди просто б не потрапили".

Олег Карп´як