Нагороду в 35 000 гривень отримали збірка оповідань Василя Махна "Дім у Бейтінґ Голлов" та книга Андрія Бачинського"140 децибелів тиші" у номінації Дитяча книга року.

- Це символічне відчуття, що ти присутній. Що ти присутній в українському світі, а не тільки в іспаномовному чи англомовному оточенні, - говорить Василь Махно через Skype. Сам автор з 2000 року проживає в Нью-Йорку.

До складу журі цього року увійшли професор НаУКМА Віра Агеєва, журналістка Ольга Герасим´юк, письменниця та радниця з питань культури ЄБРР Світлана Пиркало, випусковий редактор BBC Україна Марта Шокало та літературний критик Юрій Володарський. Книгу Василя Махна представляє Віра Агеєва.

- Цього року так склалось, що вибираємо між двома революціонерами між Чапаєм й Махном. Я б сказала, що ця книжка дуже ностальгійна й вона в якийсь момент затягує тебе в інший часопростір. Тут є новелка з гарною назвою "Капелюх, дактилі та сливи", - розповідає Агеєва. - Славне, гарне містечко Чортків й події відбуваються 30 серпня 1939-го року. Все ніби спокійно, гарно. Літо, полковник тішиться тим, що дружина поїхала, можна побавитись з хатньою робітницею. Гарна погода, слив багато. Хтось клопочеться, що мама не дає благословення на шлюб з коханою. Такі звичайні людські, буденні речі. Це ж теж реалізм. Але над цим читанням, відбиває такт ця дата, бо ще один день й закінчиться літо. Й почнеться велика війна, яка знищить цих людей, зламає їх долі - все зміниться. Письменник зумів зупинити мене в прекрасному часопросторі, де можна оцінити те, як треба любити звичайне життя, яким воно нам дається, світ, яким він є.

На церемонії нагородження присутній переможець у номінації Дитяча книга року. Розповідь Андрія Бачинського "140 децибелів тиші" розповідає про життя глухонімих дітей в одному з інтернатів. Його представляє Світлана Пиркало. Під час її промови в Бачинського кілька разів дзвонить телефон. Він роздратовано говорить, що зайнятий.

- Коли виник задум щодо цієї книжки, то я боявся, чи варто взагалі обирати головними героями дітей, які мають такі вади. Я не розумів, як цю мову глухонімих можна передати в тексті. Бо вона дуже специфічна. В них немає відмінків, якихось метафор. Вона дуже пряма, чесна й відверта, і я боявся, що текст вийде дуже сухий, - розповідаєБачинський. - Сама книжка за об´ємом не велика, бо не так багато діалогів цих дітей. Головна героїня – це дівчинка, яка має свій прототип. Й коли вже книжка вийшла, то ми з Видавництвом Старого Лева їздили в інтернат, що став прототипом цієї книжки, й там представляли її. Було дуже приємно, що діти добре зреагували. Й головна героїня, якій я подарував книжку, потім знайшла мене в Facebook, здружилась, й для мене це був найбільший подарунок.

До короткого списку фіналістів також потрапили: "Аптекар" Юрія Винничука, "Карбід" Андрія Любки, "Понаїхали" Артема Чапая та 2 томи "Порослий кульбабами дворик" Валерія Шевчука.

- Ми з Юрієм Винничуком мали таку кількаразову контраверсію. Я завжди казала, що він підлий маскулініст, а Винничук мені відповідав, що він більший фемініст, ніж, я, бо він більше любить жінок. Тепер я маю ілюзії щодо роману "Аптекар", думаю, що Винничук зазнав мого впливу, бо це роман про феміністку, - говорить Агеєва.

- Коли читаєш цю книгу Шевчука, то це надзвичайно цікавий екскурс у минуле. Починається все з 50-х років й ти розумієш, що так писали. Це фактично, як перенестись назад у часі й скуштувати тих запахів, тих смаків чи тої мови. Воно інше, не таке, як пишуть зараз, - розповідає Пиркало.

Книги Артема Чапая вже тричі потрапляли до короткого списку Книги року BBC. В цей раз його роботу "Понаїхали" представляє літературний критик Юрій Володарський.

- Такі цікаві обставини: як Чапай напише нову книжку, вона неодмінно потрапляє до шорт-листу книги року ББС. Можна вже тоталізатор організувати, - говоритьВолодарський. - Це третє попадання Чапая в шорт-ліст. Цікаво те, що всі його книжки дуже різні. Перша книжка – це дорожні замітки, друга – трохи фантастична антиутопічна. Третя книга – це реалізм. Такий реалізм, якого нам всім бракує. Нам вистачає фантастичних книжок, вистачає антиутопій, а розповісти просто про простих людей чомусь ніхто не хоче. Чапай спробував.

Після офіційної частини церемонії нагородження всіх присутніх запрошують на фуршет. Пригощають вином, канапе, солоними та солодкими кішами, фруктами.

- Сьогодні ви сказали, що дуже здивувались, що вашу книгу помітили. Поясніть, будь ласка, чому, - запитую я Валерія Шевчука, що стоїть з жовтими квітами біля столику з шоколадними цукерками.
- Бо я не з цієї епохи, - відповідає Шевчук.

 Олександра ВАСИЛЬЄВА