Re: цензії
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Записки охотника. Новогодний тост
Писатель – это такой охотник. Все высматривает, где сидит фазан. Чуть увидит – ружье навскидку, пиф-паф! И фазан записан в блокнотик, а потом, ощипанный и зажаренный, оказывается в романе.
В охотничьем деле что главное? Думаете, меткость? Ничего подобного. Хорошие места надо знать, правильные охотничьи тропы, где дичь сама лезет под прицел.
Вот у меня в Москве была просто волшебная охотничья тропа: Яузский-Покровский-Чистопрудный. Бывало, нужно что-нибудь придумать – берешь берданку и патронташ, в смысле записную книжку с ручкой, выходишь на Бульварное, и дальше все случается само собой, только успевай записывать.
А потом что-то с моей волшебной тропой произошло. Какой-то колдун ее заколдовал. Подозреваю, что Вася Ложкин. Мне вдруг стали густо попадаться персонажи из его вселенной.
Например, суровые бабки с большими крестами.

Или георгиевские кавалеры не денисдавыдовской внешности.
Один раз даже встретились казаки – с лампасами и нагайками, но на Григория Мелехова не похожие.
На стенах стали появляться загадочные письмена:

В общем, испоганили мою волшебную тропу, расшугали с нее всех фазанов. Пропал калабуховский дом.
И поехал я искать фазанов в другие края, совершенно не уверенный, что они там водятся.
Какими только дебрями не хаживал, какие только места не опробовал.
На днях решил побродить с ружьишком по Собачьему острову в восточном Лондоне. Место все-таки не вполне чужое: тут слуги Азазеля в 1876 году чуть не утопили юного Эраста Фандорина.
Проблема у меня была очень трудная: понять, как зовут женщину, в которую влюблен мой персонаж. Имя – это самое важное. Пока его не услышишь, героиня не оживет.
Иду, бормочу: Вероника? Вижу Веронику Долину, поет про радиатор. Чудесно, но не то.
Марианна? Кажется, у меня где-то уже была? И ну ее, Марианну, она какая-то темно-синяя, а мне нужна карминовая, с перламутровым отливом.
Лавиния? Нет, это окуджавщина.
Забрел черт-те куда, в совершенно нерусский ландшафт. Каналы с жилыми баржами, на баржах цветы в горшках. Всё вокруг такое ненамоленное, несоборное. Откуда здесь взяться фазану?
И вдруг вижу: а вот же он, прямо под ногами. На асфальте!

Я не удивился, потому что в моем ремесле такие маленькие чудеса случаются довольно часто. Ждешь какого-то знака – и получаешь его.
Русское любовное объяснение посреди Собачьего острова? Запросто. В моей писательской карьере бывали штуки и подиковинней.
Но, конечно, я ужасно обрадовался.
Каролина, значит?
Неожиданно. Ну, и с чего это ты вдруг Каролина? Расскажи, послушаю. Интересно.
Так выпьем же в новогоднюю ночь за звездное небо над нами и за фазанов с тараканами внутри нас!
Борис Акунин
Коментарі
Останні події
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
